Як ви гадаєте, чи велика кількість статевих партнерів корелює з високою ймовірністю, що у людини буде ВІЛ інфекція?
А що таке повага у стосунках?
Як привнести спокій та розслабитися під час сексу?
Про безпечне та радісне інтимне життя поговоримо у цій статті.
Протягом багатьох років у суспільній свідомості ВІЛ стояв поряд зі страхом, смертю та девіантною поведінкою. Мальовані санбюлетені 1990-х років у медзакладах зображували його вироком та страшним діагнозом, до того ж міцно пов'язували з гомосексуальністю, наркозалежністю і розпустою. Ці меседжі, ймовірно, мали на меті примусити людей перевірятись та мати секс виключно в шлюбі. На практиці ж вони сформували тотальну тривожність і незнання; таємничий монстр, про якого було страшно навіть читати, продовжував вбивати, користуючись непоінформованістю.
Сьогодні ми маємо зовсім іншу картину у всьому цивілізованому світі.
Тестування на ВІЛ швидке (15-30 хв) і безкоштовне; препарати забезпечує держава, в при регулярному їх прийомі інфікована людина перестає передавати вірус взагалі. ВІЛ став просто ще однією хронічною хворобою, з якою, приймаючи 1-3 пігулки на день, пацієнти живуть так само довго і здорово, як і всі, хто ніколи не мав такого діагнозу.
Та почнемо спочатку: що таке вірус імунодефіциту людини і як від нього захиститись?
Вірусна частинка є досить великою та нестійкою до різних чинників. Повітря, температура і час ефективно знищують її у навколишньому середовищі, і потрапляє вона до нового носія виключно зі свіжою кров'ю, спермою, вагінальними виділеннями, грудним молоком.
Інфікуватись ВІЛ на прийомі у стоматолога чи в манікюрному салоні неможливо (чого не можна сказати про гепатити В та С). Основним шляхом передачі вірусу є незахищений секс (особливо анальний та вагінальний, але і оральний потенційно може бути небезпечним, хоч і у значно меншій мірі). Раніше істотну роль у поширенні інфекції відігравало також ін'єкційне вживання наркотиків з використанням однієї голки різними людьми, але в останні роки все більше людей з наркотичною залежністю переходять на інші види речовин.
Поширеним міфом є те, що гомосексуальні чоловіки є основною групою, що інфікується ВІЛ. Насправді статистично найбільш вразливими є гетеросексуальні жінки, у тому числі в стабільних стосунках, коли використання презервативу не заведено. Взагалі важливим у процесі інфікування є не орієнтація партнерів, а ті сексуальні практики, які вони застосовують, та наявність чи відсутність бар'єрних методів контрацепції. Чим більш травматичною для слизових оболонок є практика, тим вищий ризик зараження. Тому анальний секс без презервативу та з недостатньою підготовкою є найнебезпечнішим, незалежно від статі чи гендеру приймаючої сторони.
Вагінальний секс з пенетрацією також має бути захищеним та з достатньою прелюдією; хорошою ідеєю також буде використання змазки, що не лише зменшує тертя, але й поліпшує враження від взаємодії.
Багато гетеросексуальних пар, які кохаються та не планують зачинати дітей, зупиняються на гормональному методі контрацепції (таблетки, пластирі тощо), забуваючи, що вони не рятують від інфекцій, які передаються статевим шляхом.
Перерваний статевий акт, календарний розрахунок взагалі не можна вважати заходами хоч якогось захисту. Ці всі способи можуть застосовуватись, коли пара виключно моногамна та регулярно проходить тестування на ВІЛ, гепатити та інші інфекції. Так, усім людям, які взагалі мають секс, рекомендовано робити це хоча б раз на рік, навіть якщо вони у тривалих стосунках: на жаль, не рідкісні випадки, коли один з партнерів зрадив та інфікував іншого. Кожна людина має піклуватись саме про своє здоров'я та життя.
А що ж із повагою?
Багато людей, які мало знають про інфекції та/або дуже бояться, нехтують перевірками та захистом, і навіть ображаються, коли новий партнер чи партнерка пропонує обмінятись довідками та вдягнути презерватив. Однак захворювання, про які ми говоримо, не видно зовні.
На ВІЛ хворіють різні люди, в тому числі багаті, освічені, з високим соціальним статусом; інфекція жодним чином не проявляється протягом багатьох років, аж до початку останніх стадій, СНІДу. Тому визначити "на око", що людина здорова та незаразна, неможливо.
Надати підтвердження - це про повагу до вас, вашого життя та благополуччя, і це до біса звабливо.
До того ж, треба пам'ятати, що існує серонегативне вікно до трьох місяців після інфікування, під час яких тести можуть не показати позитивний результат, у той час як кількість вірусу в цей період найвища. Якщо партнер ніколи або давно не перевіряв свій статус, то варто зробити повторний тест через три місяці, і вже тоді, при негативному результаті обговорювати відмову від бар'єрних методів захисту.
Лікування ВІЛ
Лікування ВІЛ інфекції - це пожиттєвий процес, але воно безкоштовне та ефективне.
На сучасному етапі розвитку медицини препарати мають силу зменшити кількість вірусних частинок до мінімуму, загнати залишки у кілька депо в тілі, залишаючи кровоносне русло вільним від збудника. Людина, що без перерв приймає ліки, за кілька місяців стає безпечною для сексуальних партнерів, а її тривалість життя може бути такою ж, як у інших людей.
Покращити здоров’я пацієнта та зупинити поширення інфекції можна майже на будь-якій стадії, однак, звісно, чим раніше - тим краще для організму. Регулярне тестування - це не лише про піклування за своє життя, але й про соціальну відповідальність.
В Україні більше 240 000 ВІЛ-інфікованих людей, і лише трохи більше половини з них знає про це та може зупинити епідемію на собі.
Пройдіть перевірку безкоштовно у свого сімейного лікаря та зробіть свій вклад в усвідомлений шлях до здорового суспільства!
