Ну що продовжимо подорож загадковими та містичними місцями? Нерозгадані таємниці, явища та місця, які не в змозі пояснити дослідники, привиди в замках та українське Лохнеське чудовисько – про все це у сьогоднішній добірці!
МАВРИНСЬКИЙ МАЙДАН
На околицях села Межиріч неподалік від міста Павлоград, знаходиться загадковий земляний комплекс.
Він являє собою усічений конус з глибоким котлованом та змієподібними валами навкруги, по 4 з кожної сторони. Схожий з висоти пташиного польоту на гігантського павука чи краба комплекс обріс легендами та міфами, тому що вчені досі не мають єдиної думки стосовно походження та призначення цього місця.
Згідно з однією з версій, комплекс міг використовуватися у ролі сторожевої вежі та оборонної споруди у часи Запорізької Січі. Також існує версія, що місце є аналогом англійського Стоунхенджу та могло виступати у якості стародавньої обсерваторії.
Мавринським майданом зацікавилися навіть уфологи, які припускають, що до його появлення причетні НЛО, та порівнюють місце з кругами на полі у пустелі Наска.
На майдані не затримується вода, навіть після тривалих дощів, а також не ростуть дерева, що ще раз вказує на містичні таємниці цього місця.
КАМ’ЯНЕ СЕЛО
На Житомирщині, посеред лісу розкидане каміння величезних розмірів, яке своїм виглядом нагадує сільські хати.
На території села можна знайти каміння схоже на церкву чи на школу, а на одному камені є відбиток ноги, який називають «слідом бога». Вчені по сьогоднішній день не можуть визначити точне походження каменів. По одній з версій камені були принесені льодовиком, котрий рухався зі Скандинавії. Але також можливо, що вони є залишками гір, котрі знаходилися на цій території та були зруйновані внаслідок руху льодовика.
Дуже цікаво, що камені не просто розкидані по лісу, а мають певне розташування. Деякі дослідники припускають, що наші предки пересували величезне каміння, але як вони це здійснювали та навіщо, теж поки невідомо.
СОМИНСЬКЕ ОЗЕРО
Посеред лісу, за 2 кілометри від села Сомин Волинської області є озеро. Люди бояться купатися в ньому, тут нібито не клює риба і не співають птахи. А все тому, що в озері живе чудовисько.
Вперше про чудовисько стало відомо на заході 19 століття. Староста сусіднього населеного пункту Луки, у своєму посланні польському керівництву вказав, що місцеві рибалки відмовляються від сплати податків, оскільки незрозуміла істота, що живе в надрах озера, винищує мешканців водойми і поступово переходить на домашніх тварин.
Трохи пізніше, вже в 1942 році монстра помітили в черговий раз. У зв’язку з цим окупантами було прийнято рішення організації цілодобового спостереження, із залученням до робіт водолазів і військових. Навіть сьогодні, в пам’ять про ці події, на березі можна знайти залізні мережі, якими і намагалися зловити «щось».
Остання згадка про чудовисько трапилась 30 років тому, коли місцевого конюха дивом врятували грибники, що вийшли з лісу та своїм криком відлякали істоту.
Вчені припускають, що в Сомині живе доісторична прісноводна акула, яка пережила льодовиковий період.
Екстремали щоліта приїжджають сюди, щоб побачити чудовисько.
ДОМІНІКАНСЬКИЙ СОБОР
Львів, як і кожне поважне старовинне європейське місто, може похвалитися не лише історичними пам’ятками, а й численними гостями з потойбіччя. Однією з осель привидів є Домініканський собор.
Згідно зі свідченнями нічних охоронців, більшість із яких звільнялася після першого ж чергування, рівно опівночі тут починають коїтися неймовірні речі. У порожньому темному соборі відбуваються голосні відправи, а хороша акустика приміщення посилює звуки співу потойбічного хору. Ці служби відбуваються регулярно та тривають не менше трьох годин. Крім того, у книгозбірні собору з полиць часто падають щільно утрамбовані книги, а із замурованої кімнати цілу ніч вистукує друкарська машинка.
Подібні явища спостерігають у храмі останні кілька десятиліть, відтоді як були виявлені та розчищені підземелля храмового комплексу. Кажуть, що саме звідти являється винуватець усіх нічних неподобств – привид монаха-домініканця, котрий час від часу трапляється на очі наляканим нічним охоронцям.
ЗАМОК ПАЛАНОК
Замок Паланок в Мукачево – мабуть, найвідоміший і найпопулярніший зі всіх замків Закарпаття. Він вважається головною визначною пам’яткою міста, в середньовічних стінах якої таїться безліч загадок і таємниць.
Легенда цього замку пов’язана зі свекрухою і невісткою Софією Баторі та Ілоною Зріні.
Жінки, правлячи замком, ворогували між собою. Про Софію Баторі ходить страшна слава. Жінка, нібито, мала пристрасть до людської крові. Для кров’яних ванн Софія наказувала приносити у жертву 13-річних цнотливих дівчат. Тому замком блукають душі молодих жінок.
Ще одна легенда про замок пов’язана з колодязем і чортом. На території замку копали колодязь і все ніяк не могли досягти води. Тоді чорт запропонував воду в обмін на мішок золота, але князь Корятович обдурив сатану і підсунув йому маленький мішечок з двома монетами. З того часу темна сила щовечора виє на дні колодязя через те, що її обдурили.
А що можуть сказати наші колеги та друзі про свої мандрівки цими місцями?
Яна Голик, заступник начальника управління маркетингу TAS life
Подорожуючи Закарпаттям, ми, звичайно, відвідали замок Паланок.
Його було видно ще з вікон потягу. Замок добре зберігся, з його висоти відкриваються чудові краєвиди. В музеї цікаві експозиції, а якщо скористатись послугами екскурсовода, то можна дізнатися багато цікавого з історії України та почути легенди замку, яких тут чимало.
І, дійсно, місце дуже містичне. Глибоке враження справляє колодязь, який має глибину 75 метрів та з яким теж пов’язані загадкові події.
Взагалі, в таких місцях відчуваєш особливу енергетику, розумієш скільки всього відбувалося до наших часів та відчуваєш свою причетність до чогось великого.
Тож рекомендую відвідати замок Паланок, коли будете на Закарпатті!
Маєте цікавий досвід подорожей Україною чи світом?
Розкажіть про нього нам!
Пишіть на taslifemarketing@gmail.com з темою «Подорожуй із TAS» і ми поділимось вашими пригодами із читачами блога.
При підготовці блогу ми використали матеріали сайтів:
shotam.info
veterdoit.com
P.S. Також не забувайте підписуватися на нашу групу у Telegram – t.me/TASlife, та на нашу сторінку у Facebook – facebook.com/taslifeofficial
