Люди напрочуд неуважні до себе. Дивно, адже їхнє тіло – це єдине, з чим їм жити від першої до останньої хвилини. І все ж більшість з нас схильні ігнорувати його сигнали, аж поки щось не ламається досить істотно. Є і частина населення, що навпаки приділяє відчуттям в організмі занадто багато уваги, гіперболізуючи та переймаючись так, що звичайні, поширені симптоми видаються страшними і загрозливими. Найчастіше люди звертаються до лікаря, коли щось болить або перегрівається.
Про те, чому коливається температура тіла, добре це чи погано та як поводитися з гіпертермією, поговоримо у цій статті.
Ми звикли вважати «нормальною» температуру рівно 36.6 градусів Цельсія, однак це дуже неточний середній показник. Насправді цілком звичайними можуть бути цифри від 35.5 до 37.5 при вимірюванні під пахвами. У ротовій порожнині або прямій кишці може бути навіть вище.
Середня температура тіла у здоровому стані відрізняється від людини до людини; також вона коливається протягом доби: зранку зазвичай нижча, ніж після обіду. Базова температура залежить від різноманітних процесів з підтримання гомеостазу (стабільного внутрішнього середовища організму), до яких відносяться хімічні реакції, фізична активність, вплив гормонів тощо. У деяких людей звичайна температура тіла нижча або вища за середню, тому у відповіді на питання, чи є в них ознаки захворювання, варто відштовхуватись саме від їхніх індивідуальних особливостей.
Зниження температури трапляється під час сну, на фоні обмороження, хронічної недостатності деяких гормонів (наприклад, щитовидної залози), дії певних токсинів. У підвищених показників є ще більше причин, і серед них найчастіша – запальні та інфекційні процеси; сюди ж можна додати дисбаланс тих самих гормонів, деякі пухлинні захворювання та навіть тривожно-депресивні стани. Найістотнішою частиною хвороб з підвищенням температури, з якими стикаються сімейні лікарі, є різноманітні вірусні захворювання дихальних шляхів. Як правило, в цьому випадку гіпертермія поєднується з іншими застудними симптомами (нежитем, болем в горлі, кашлем тощо), але може бути і єдиною скаргою.
Висока температура - не ворог, а сигнал вашого тіла.
Найголовніше, що варто запам’ятати про підвищену температуру це те, що вона сама по собі не ваш ворог. Скоріше це водночас сигнальна система, яка змушує піклуватись про себе, та активатор імунних процесів, що починають боротьбу із інфекційним агентом (вірусом). Так, гіпертермія переважно спричиняє дискомфорт (ломоту, біль у м’язах, озноб), але не завжди варто прагнути знизити її до звичайного рівня. Особливо небезпечно робити це різко – у такому випадку може відбутися швидке розширення судин та падіння артеріального тиску, що в свою чергу загрожує шоком.
Втім, за сучасними рекомендаціями лікарі радять почати збивати температуру залежно від ступеню дискомфорту. Деякі люди досить легко витримують підвищення до 38-38.5, тоді як інші істотно втрачають якість життя вже при 37.6. У наш час жарознижувальні ліки дозволяють відносно безпечно та швидко зняти жар у дорослих та дітей. Дозволеними та рекомендованими для цієї мети є ібупрофен та парацетамол. Виробники пропонують різні дозування та форми – таблетки, капсули, сиропи та суспензії, завдяки чому можна підібрати доречний спосіб введення для будь-якого пацієнта.
Добре, коли під рукою є Likar online - сервіс цілодобової медичної онлайн консультації, що дозволяє отримати пораду терапевта чи педіатра саме тоді, коли вона дуже потрібна та без необхідності відвідувати медичний заклад!
Як отримати безкоштовне користування цим сервісом читайте в блозі >>
Втім, варто пам’ятати, що жодні дієві ліки не є абсолютно безпечними; достатньо вивчені препарати завжди мають перелік можливих побічних реакцій у інструкції. Для згаданих ліків найчастішим ефектом є підвищення кислотності шлункового соку, що може призвести до печії та провокування виразки шлунку при тривалому і частому прийомі. Саме тому рекомендують вживати ці препарати не натще, а також використовувати ліки для «захисту» слизової оболонки шлунка (омепразол, пантопразол, рабепразол).
Ще одна теза, яку треба запам’ятати, особливо тривожним батькам малюків: в більшості випадків висока температура не є загрозливим для життя станом. Необхідно завжди мати вдома жарознижувальні ліки та вміти розраховувати дозування – не відносно віку, а залежно від ваги дитини.
Температура та зневоднення.
Однак навіть найкращі препарати не будуть мати достатнього ефекту, якщо пацієнт не витримує питний режим. Достатня кількість рідини вкрай важлива для зниження температури, як і для зменшення ступеню інтоксикації на фоні хвороби загалом.
Важливо забезпечити постійний доступ до рідини для пацієнта з гіпертермією; особливо це стосується дітей, які більш схильні до зневоднення та порушення свідомості через це. Для регідратації підійде вода, чай, компот. Якщо окрім високої температури у пацієнта спостерігається блювання та/або діарея, то потрібно відновлювати не лише водний баланс, але й вміст електролітів, тому рекомендують вживати розчинений за інструкцією препарат для регідратації по ложці раз на 15-30 хв.
Коли пігулки кращі за ін'єкції?
Сучасні підходи в медицині диктують відмову від більшості ін’єкцій. Вони виправдані у обмеженій кількості ситуацій: при вакцинації, неможливості ковтати, відсутній свідомості, критичному стані тощо. У всіх інших випадках варто надавати перевагу оральному (через рот) шляху введення ліків.
Вітчизняна практика робити укол при температурі несе більше ризиків для пацієнта, ніж користі. У місцях ін’єкцій нерідко виникають гематоми і гнійні абсцеси, які доводиться лікувати досить значними втручаннями; також є ризик пошкодити нервові волокна.
Тому медики всього світу закликають давати раду з підвищеною температурою дуже простими діями:
1. Відпочивати, залишившись удома, бо активність заважатиме організму боротися з хворобою.
2. Багато пити (води, чаю, компоту тощо).
3. Провітрювати приміщення, зняти зайвий одяг. Не кутати дитину, адже додаткові шари тканини порушують відведення тепла.
4. Якщо попередні заходи не допомогли, а температура висока та спричиняє сильний дискомфорт, можна прийняти ібупрофен або парацетамол у дозування відносно ваги тіла. Менша доза сиропу чи таблетки не захистить тіло від потенційних побічних дій, а лише їх і викличе, тоді як корисного ефекту ви не досягнете.
5. Якщо висока температура тримається довго, пацієнт не п’є та має ознаки зневоднення (спрага, сухість губ, слабкість, запаморочення, порушення свідомості тощо), варто викликати швидку.
У будь-якому разі, дослухайтесь до власного тіла. Приділяйте йому увагу заздалегідь, а не тоді, коли хвороба вже прийшла.
Подбайте про укладену декларацію з сімейним лікарем, якому довіряєте, та отримайте інструкції на випадок захворювання. Пам’ятайте, що саме ви першу чергу зацікавлені у збереженні власного здоров’я, тож робіть все найкраще для себе!
Авторка - Дарина Дмитрієвська
Сімейна лікарка,
співзасновниця Асоціації працівників охорони здоров'я "Медичні лідери".
Авторка телеграм-каналу про доказову медицину "Вір мені, я лікарка" та
телеграм-боту, який лікує "Моя лікарка"
