Гадаю, не буде великим перебільшенням сказати, що ми з вами живемо в час, коли концепція позитивного мислення та гонитва за "успішним успіхом" перетворились практично на релігію.
При чому, релігію доволі прибуткову для тих, хто її проповідує - щорічний оборот від продажу тренінгів, майстер-класів та книг про те, як бути щасливим щосекунди, становить 9,6 мільярдів доларів - і ця сума невпинно зростає.
А як щодо вигоди для тих, хто все це споживає?
Тут, як то кажуть, не все так однозначно... Але давайте по порядку!
Чи завжди концепція “позитивного погляду на життя” існувала у суспільстві?
Насправді ні. Позитивне мислення зародилося в Америці лише наприкінці ХІХ століття як відповідь на жорстку ідеологію протестантизму. Згідно з ідеями протестантів, Бог заповідав спасіння тільки для тих, хто завзято і, що важливо, успішно працює.
Але що робити, якщо ваші справи йдуть не так добре, як в інших? Змиритися з тим, що на вас чекають пекельні муки? Вихід було знайдено: прихильники руху «Нове мислення» оголосили, що, оскільки Бог за своєю природою добрий і бажає людям добра, порятунок можливий — треба лише бути оптимістом.
Поступово культура позитивного мислення набула світського характеру, а її ідеї надалі стали частиною технік самомотивації (наприклад, в НЛП). В різних тренінгах особистісного зростання використовуються такі вправи, як візуалізація: щоб успіх прийшов до вас, потрібно дуже чітко уявити його атрибути (намалювати подумки картину ідеального робочого місця, щасливої сім'ї, гарного будинку тощо). І, відповідно до «закону тяжіння», якщо ви мислитимете позитивно, то зрештою притягнете до себе благополуччя.
Але в реальності ці закони, чомусь, не завжди спрацьовують...
Наприклад, психолог Фрідер Ланг та його команда з університету Ерланген-Нюрнберг проводили тривалий експеримент – як песимізм та оптимізм впливають на тривалість життя. Результати виявилися несподіваними.
Дослідники виявили, що серед людей похилого віку (від 65 років і старших) довше жили ті, хто був схильний бачити реальність швидше у похмурих тонах. Критичне ставлення до дійсності змушувало їх виявляти обережність у вчинках та розумно планувати своє життя. У результаті вони більше дбали про своє здоров'я і спокійніше ставилися до того, що відбувається.
До речі, чи не позитивним мисленням можна пояснити відмову багатьох людей купувати поліс страхування життя? Мовляв, навіщо думати про погане і притягувати негатив? Треба просто налаштуватися, що все буде добре - і нічого поганого з тобою не трапиться!
Чи варто казати, як часто життя ламає ці райдужні плани?...
Тож, які основні недоліки можна виявити в концепції позитивного мислення?
1. Відрив від дійсності.
Заборона на негативне мислення може призвести до того, що ми ігноруватимемо тривожні сигнали з навколишнього світу. Наприклад, напередодні фінансової кризи 2008 року керівники великих американських компаній не бажали слухати застереження своїх співробітників, які вказували на можливі наслідки надто ризикованих рішень, а іноді навіть карали їх за негативні прогнози.
2. Ігнорування власних почуттів.
Наші почуття є внутрішнім індикатором, який відображає наше ставлення до якоїсь проблеми. Відмовившись визнати своє право на смуток, гнів та страх, ми не перестаємо відчувати їх. Ми просто обманюємо себе і поступово перестаємо розуміти, що ж насправді відчуваємо в тій чи іншій ситуації. Це збиває з пантелику, заважає адекватно оцінювати обставини та самостійно приймати рішення. Ми перетворюємося на рабів оптимізму.
Професор психології з Боуден-коледжу (США) Барбара Хельд назвала цей підхід «тиранією позитивного ставлення».
Спочатку ви відчуваєте себе погано через біль, який з’явився на вашому життєвому шляху, а потім вас змушують почуватися винуватим і неповноцінним, якщо ви не можете вдячно приймати те, що маєте, рухатися вперед і зосередитися на позитиві. Це подвійний удар, і друга частина завдає найбільшої серйозної шкоди.
3. Зниження ефективності
Фокусуючись на позитивних моментах реальності, ми справді можемо підтримати свою самооцінку і не дати похмурим думкам вивести нас із рівноваги. Але чи можуть насправді думки «притягнути» до нас те, що ми хочемо? Професор психології Нью-Йоркського університету Габріеле Еттінген та її колеги виявили, що візуалізація успішного результату за певних умов може навіть знизити ймовірність його досягнення.
То що, кидатись в протилежний бік та ставати адептами "негативного мислення"?
Аж ніяк, песимізм, негатив чи депресія можут відірвати від сприйняття реальності не гірше за нестримний оптимізм.
Тож оптимальний вибір - бути реалістом!
Немає нічого страшного в поганому настрої, особливо коли життя повертається темним боком.
Адже негативні емоції, такі як страх чи тривога, насправді наші друзі, а не вороги. У певній кількості та у певних ситуаціях (наприклад, у разі небезпеки) без них не обійтися. Саме тому психологи та психіатри не радять використовувати позитивне мислення для захисту від тривожності, рекомендуючи, навпаки, частіше прислухатися до негативних емоцій.
Тривога нерідко здатна вказати нам на проблему, яка потребує вирішення, тоді як безтурботне ігнорування цієї проблеми спричинить ще більше неприємностей.
Тож, давайте сприймати реальність такою, як вона є, долати та попереджати проблеми, а не уникати їх і не забувати, що страхування життя - це ваше рятівне коло в найбільш скрутні моменти ;)
