Вірус папіломи людини – чого варто боятись, а чого – ні?

В часи, коли віруси стали головною темою обговорення, навколо загроз з їхнього боку будуються глобальні дискусії, а вакцинальна кампанія проти ковіду все ще малодоступна для більшості населення, саме час подбати про захист від інших збудників.
Медицина пропонує нам безліч варіантів профілактики інфекцій, а через деякі з них - і від потенційних онкологічних захворювань. У цій статті мова піде про вірус папіломи людини, що оповитий чи не найбільшою кількістю міфів та сумнівів і тому викликає багато запитань у пацієнтів.

ВПЛ є найбільш поширеним вірусом: практично всі люди на певному етапі свого життя зіштовхуються та інфікуються ним. При цьому інформації про нього вкрай мало у широкого загалу, вона суперечлива, і про профілактику цієї інфекції починають говорити лише зараз.

Як передається ВПЛ?

Передача збудника відбувається при контакті шкіра до шкіри, в тому числі при різних видах сексу, навіть без пенетрації (проникнення). Це означає, що використання презерватива може не врятувати від зараження вірусом папіломи людини, і величезна кількість людей інфікується ним уже невдовзі після початку статевого життя. У більшості випадків зараження та протікання процесу відбувається непомітно для людини - і це одна з причин, чому про вірус папіломи людини так мало говорять. Здається, що він не несе жодних ризиків та загроз для здоров’я, однак це не завжди так.

Чи всі штами ВПЛ небезпечні?

Різноманіття вірусу папіломи людини налічує понад 100 штамів.
Більшість з них не становлять небезпеки та викликають прояви на шкірі (родимки, папіломи, бородавки, стержневі мозолі тощо), які не схильні перероджуватись у рак і можуть спричиняти лише косметичні незручності, однак 14 типів є онкогенними, тобто асоційовані з виникненням злоякісних процесів.
Вірус вражає клітини плоского епітелію, що вкривають шийку матки, гортань, вульву, анальну ділянку. Штами 16 і 18 спричиняють до 70% випадків раку шийки матки, хоча є не єдиними факторами його розвитку. Ймовірність переродження підвищують хронічні запальні процеси, інші інфекції, що передаються статевим шляхом, травматизація слизових, високий рівень стресу, гормональні порушення тощо.

Втім, при цьому вірус у більшості випадків взагалі не має симптомів та сам проходить через 2-3 роки після інфікування завдяки власному імунітету. Тому людина-носій може не мати жодних скарг чи проявів та поширювати збудника далі. Сама по собі наявність збудника в організмі не є обов’язковою умовою розвитку злоякісного процесу, і навіть при наявності на фоні ВПЛ початкових змін у структурі епітелію шийки матки рекомендована тактика спостереження та паралельного налагодження здорового способу життя, зниження рівня стресу, корекції супутніх захворювань.

Навіть якщо у вас один-єдиний сексуальний партнер, ймовірність інфікування все одно є. Також не рідкісні випадки, коли у стосунках одна людина має позитивний тест на ВПЛ, а інша - ні. Стійкість організму до цього вірусу залежить від власного імунітету, опірності, і саме власні сили це головні інструменти знищення вірусних агентів.

Профілактика та лікування

Ефективних засобів вилікувати вірус папіломи людини досі немає. Існують препарати інозину пранобексу, що в дослідженнях показали деякий вплив на вірус (до 30% ефективності) при тривалому прийомі у високих дозах (три тижні по 6 таблеток на добу). Але навіть такий курс не дає гарантії на одужання.

Тому найкращим варіантом є профілактика, а саме вакцинація від ВПЛ.
В Україні доступні щеплення від двох, чотирьох та дев'яти основних онкогенних штамів вірусу. Найефективнішим воно є для тих, хто ніколи не контактував із ним; рекомендований вік для вакцинації від 9 до 14 років.
Щепити необхідно і дівчат, і хлопців, адже вірус викликає рак не тільки шийки матки, але й гортані, ротової порожнини, анальної ділянки. Крім того, майбутні дорослі люди, щеплені від ВПЛ, під час свого статевого життя та зміни партнерок чи партнерів перервуть ланцюжок інфікування, чим врятують не одне життя.

Вакцинація від ВПЛ проходить у 2-3 етапи залежно від виду щеплення. Дорослим теж їх проводять, якщо за результатами обстежень у них не виявлено жодних або хоча б якихось із штамів високого ризику. Втім, щеплення не чинить лікувальної дії, тобто вже наявний вірус воно не знищить. Якщо у вас вже є цей збудник в організмі, найкращою тактикою буде посилена увага до свого імунітету та здоров'я загалом. До заходів, які підвищують опірність, відносяться достатній сон і відпочинок, різноманітне корисне харчування, фізичні навантаження, прогулянки, уникнення стресів та різні практики, спрямовані на розслаблення.
Також жінкам необхідно регулярно відвідувати гінеколога, щонайменше раз на рік приходити на огляд, раз на 1-5 років залежно від віку та супутніх станів робити ПАП-тест (цитологія зішкрібу з поверхні та каналу шийки матки), вчасно виявляти та лікувати запальні процеси, попереджувати інші захворювання, що передаються статевим шляхом.

Також важливо пам'ятати, що навіть щеплення від ВПЛ не відміняє регулярних оглядів у гінеколога, адже вірус не єдиний фактор, що може викликати захворювання.

Бути здоровими - це дбати про себе та використовувати усі можливості сучасної медицини, зокрема профілактичної. Сприймайте візит до лікаря як прояв любові до свого тіла та життя, вакцинуйте своїх дітей і будьте здоровими!

Авторка - Дарина Дмитрієвська
Сімейна лікарка,
співзасновниця Асоціації працівників охорони здоров'я "Медичні лідери".
Авторка телеграм-каналу про доказову медицину "Вір мені, я лікарка" та
телеграм-боту, який лікує "Моя лікарка"