Сполучені Штати Америки мають доволі специфічний світогляд: американці надають свободі одне з найважливіших значень. Причому свободі індивідуальній, а не колективній.
Так, коли Америка у ХХ сторіччі вводила перші податки, для багатьох це було посяганням на їхню власну свободу. Кожна реформа в соціальній сфері й понині проходить із плачем та скреготом зубів, тому що часто люди вважають, що влада бере їхні гроші та ділиться з тими, з ким сама хоче – люди ж бажають розподіляти кошти з бюджету держави на власний розсуд, а не через федерального посередника.
Саме такий світогляд вплинув на відмінності американської системи страхування від звичної нам європейської.
Американці купують страхові поліси не тільки тому, що повинні, а тому, що розуміють, яку вигоду можуть отримати.
Як наслідок, ринок США відрізняється високим рівнем відповідальності перед клієнтами, широкою сферою послуг та вузькою “спеціалізацією” багатьох страхових компаній.
Так, одні компанії надають вигідні умови страхування для хворих на діабет, другі - для курців, треті - для літніх людей, хтось створює спеціальні програми для осіб з нетрадиційною орієнтацією, хтось “бере” клієнтів відсутністю андерайтингу та повною діджиталізацією процесу страхування… Тож кожен американець може обрати оптимальні для себе умови з-поміж 800+ компаній зі страхування життя.
До ТОП-3 компаній зі страхування життя за чистим капіталом входять: MetLife, Prudential Financial та Aflac.
Головна особливість американського ринку страхування полягає в тому, що воно не підкорюється загальнодержавній системі регулювання, а контролюється окремо в кожному штаті. Така структура довела свою ефективність протягом всієї історії (а це близько 150 років). Держава контролює лише платоспроможність страховиків та їх цінову політику, єдиного федерального закону про страхування в США немає.
Ще одна особливість американської страхової системи - обов'язкова участь страхових брокерів. Угоди з купівлі поліса не укладаються безпосередньо з компанією, а тільки через агента. Зараз в США нараховується близько 1,1 млн. страхових агентів та брокерів!
У США широко використовується електронний банк даних по всіх страхових компаніях, що дає можливість розподілити їх за ризиком, розмірам премії і т.д.
Дані дослідження, проведеного у 2018 році показали, що приблизно 60% громадян США мають поліс страхування життя. Половина з усіх застрахованих - це люди старші за 45 років.
Кожна третя родина не зможе покрити свої щоденні витрати протягом місяця після того, як основний годувальник піде з життя. Це свідчить про важливість страхування життя - особливо для родин, що належать до робочого та середнього класу.
Вартість страхування є основною причиною, на яку посилаються американці пояснюючи, чому вони не купують страхування життя. Приблизно 63% людей вважають, що це занадто дорого, і вони не зможуть дозволити собі таки витрати.
Також дослідження говорять, що значний відсоток мілленіалів (покоління, що народилось після 1981 року) в кілька разів переоцінює вартість страхування життя, фактично не роблячи жодної спроби з'ясувати, скільки воно коштує насправді.
Найбільш популярний вид страхування серед американців - це універсальна страховка. Суть її полягає в тому, що сума щорічних виплат визначається самостійно тією особою, яка оформляє страховий поліс. Компанія розподіляє ці виплати за трьома категоріями: одна частина йде на накопичення основної суми виплати в разі смерті застрахованої особи, інша - на спеціальний рахунок в банку, на який нараховуються відсотки, і третя - на покриття витрат компанії. У щорічних звітах компанія вказує, на які рахунки і які суми надійшли протягом року.
Важливою проблемою наразі є асиметрія інформації між страхувальниками і страховиками. Клієнти-страхувальники знають значно більше про стан об'єкта страхування (наприклад, про стан свого здоров'я при медичному страхуванні або про власний стиль водіння автомобіля при страхуванні цивільної відповідальності). Виникає ситуація несприятливого відбору, коли добровільно страхується швидше водій-лихач або людина зі слабким здоров'ям, яка сподівається за рахунок медичної страховки покрити дороге лікування.
Пенсійне страхування в США
Система пенсійного забезпечення США хоч і не ідеальна, але вважається однією з найдосконаліших у світі, а розмір пенсій – вищий, ніж в середньому в європейських країнах.
Через високий авторитет страхових компаній в їх управління передаються багатомільярдні кошти, що належать різним пенсійним фондам.
Завдання страхових товариств - шляхом розумної інвестиційної політики забезпечити збереження і приріст довірених коштів. За керування цими коштами страхові компанії стягують комісійну винагороду. І навіть помірні розміри (0,1%) від взятих в управління сум приносять компаніям мільйонні доходи.
В Сполучених Штатах діють одночасно 3 рівні пенсійного страхування:
державне, яке гарантоване урядом;
приватне корпоративне, фінансування якого забезпечує роботодавець;
приватне індивідуальне, шляхом відкриття співробітником особистих пенсійних рахунків в банках, пайових фондах і страхових компаніях.
Саме завдяки використанню всіх зазначених систем громадяни можуть отримати належний пенсійний захист, а уряд США вирішує відразу такі важливі завдання:
гарантує мінімальний пенсійний захист для всіх громадян пенсійного віку;
забезпечує здорову конкуренцію серед федеральних, інших громадських, а також приватних суб’єктів пенсійного страхування;
стимулює змагання роботодавців за кращих фахівців та за можливість запропонувати кращу пенсійну страховку;
стимулює громадян з перших років кар’єри дбати про власну забезпечену старість;
дає можливість старшим поколінням заповідати або дарувати власні заощаджені пенсійні накопичення своїм нащадкам;
забезпечує потужний внутрішній інвестиційний ресурс.
Пенсії і допомоги людям похилого віку в США стартують від $300.
Це для тих, хто ні року не відробив на благо Штатів і не може претендувати на допомогу штату. Якщо є хоча б невеликий стаж і право на доплати, то пенсія буде біля $600.
Рядові пенсії (накопичувальні з приватних пенсійних фондів, куди все життя потрібно відкладати частину зарплати) стартують від $700—$800. На таку пенсію можуть претендувати рядові наймані робітники, наприклад, секретарі, чия зарплата була порядку $2,5 тис. на місяць.
Інженери, IT-спеціалісти та інші із зарплатою біля $8 тис. отримують пенсію біля $1,5 тис.
Більше за всіх одержують пенсіонери-військові, держслужбовці та співробітники авіакомпаній (від $2—3 тис.)
Але не все в пенсійному забезпеченні Сполучених Штатів виглядає так ідеально.
Третина американців не має жодних пенсійних заощаджень.
Цифри ще сумніші, якщо подивитися на них в деталях: 20% громадян США, що досягнуть пенсійного віку в найближчі 10 років, мають $1000 або менше на своїх пенсійних рахунках. Насправді це означає, що цим людям потрібно буде працювати і після виходу на пенсію.
Відсоток працівників пенсійного віку (що зараз становить 67 років) сягнув свого історичного мінімуму у 80-их роках. Лише трохи більше 10% громадян у віці понад 65 років мали постійну роботу. І зараз цей показник невпинно росте...
Замість заключення
Держава максимально стимулює створення і розвиток різних форм недержавного страхування та соціальної підтримки, а також різних способів отримання і підвищення громадянами своїх доходів. З бюджетних коштів покривається лише збереження мінімальних доходів усіх громадян та благополуччя найменш слабких та знедолених верств населення.Саме тому значного поширення набули продукти страхування життя з інвестиційною складовою unit-linked та universal-life, коли страхувальник може самостійно обирати інвестиційні інструменти для накопичення.
P.S. Не забувайте підписуватися на нашу групу у Telegram - t.me/TASlife, та на нашу сторінку у Facebook - facebook.com/taslifeofficial
