Навіщо розбиратись в усіх цих біткоїнах, майнінгах та блокчейнах, якщо не плануєш заробляти гроші на криптовалюті?
- по-перше, тому що поява біткоїна без перебільшення спричинила таку ж революцію у фінансовій системі, як свого часу інтернет - у сфері комунікацій;
- по-друге, тому що частка населення нашої країни, що володіє біткоїнами, наразі найбільша у світі;
- по-третє, щоб не кліпати очима, коли раптом опинитесь посеред розмови про майнінг крипти в колі ваших колег та друзів.
Не буду казати, що це проста тема, але її точно можна пояснити простою мовою.
Поїхали!
Історія появи біткоїна розпочалась з інтриги, яка триває й досі.
31 жовтня 2008 року в мережі інтернет користувач із ніком Сатоші Накамото розмістив файли, в яких детально описувалася нова децентралізована валюта – біткоїн. Трохи пізніше він створив перший гаманець для криптовалюти та запустив мережу.
Нік на сайті - все, що й до сьогоднішнього дня достеменно відомо про розробника біткоїну, адже він зберігає повну анонімність.
Є припущення, що під ніком може ховатись ціла команда розробників. Також, за підрахунками, Сатоші Накамото володіє біткоїнами на суму в 19 мільярдів доларів США, однак за всі ці 14 років з його рахунків не було витрачено жодної копійки (точніше сказати - жодної сатоші, адже саме так називається найменша одиниця біткоїна, що складає одну стомільйонну цієї криптовалюти). Така ощадливість може пояснюватись тим, що транзакції такого великого капіталу можуть суттєво вплинути на курс біткоїна, і не в кращий бік.
Яка іронія - створити революційну розробку, що принесла тобі мільярдні статки - і не мати можливість ними скористатись, щоб цій розробці не зашкодити…
Що ж сталося після того, як Сатоші Накамото виклав файл з біткоїн-протоколом та описав механізм функціонування криптовалюти?
Після генерації початкового блоку Genesis 0 були отримані перші 50 біткоїнів (або ж ВТС). Незабаром розробники криптовалюти зробили тестову транзакцію: Сатоші відправив 10 ВТС іншому учаснику мережі, і той їх успішно отримав.
У вересні 2009 року вперше було виконано придбання біткоїну за фіатну валюту (тобто, традиційні гроші). Сума угоди становила 5,02 доларів США, за які Марті Малмі продав користувачеві NewLibertyStandard 5050 біткоїнів. Долари були перераховані на рахунок PayPal.
Ще в 2010 році курс біткоїну був низьким, тому що монети добувалися без особливих зусиль. Користувачі займалися майнінгом заради інтересу, але не мали ясної картини, куди вони витрачатимуть криптовалюту.
Якось на форумі, присвяченому темі біткоїна, чоловік на ім'я Ласло Хейніц написав, що хоче піцу і готовий заплатити за неї 10 000 ВТС. За ці гроші зголоднілий користувач хотів 2 коробки. На той час 10 тисяч біткоїнів коштували приблизно $50.
Інший учасник форуму з ніком jercos вирішив відгукнутися на цю пропозицію та відправив Ласло 2 піци з цибулею, грибами, помідорами та сосисками. На закупівлю цієї порції Jercos витратив $40. У результаті він отримав на свій рахунок обіцяні 10 000 ВТС.
Та якби Ласло почекав, він зміг би отримати значно більше грошей:
- вже через 1 рік 10 000 біткоїнів коштували $100 000;
- через 3 роки ця цифра змінилася б на $9 мільйонів;
- а за нинішнім курсом 10 000 ВТС можна було б обміняти приблизно на 373 мільйона доларів США.
У результаті дві піци, які замовив Ласло, стали найдорожчою доставкою їжі в історії. У всьому світі ця угода стала відома як Bitcoin-Pizza. Є навіть спеціальні сайти, які відстежують курс піци, показуючи поточну вартість замовлення Ласло.
З цієї історії випливає простий висновок: не варто швидко залишати перспективні проекти. Якщо актив має потенціал зростання і вкладення в нього не пов'язані з високими ризиками, то краще почекати.
Як працює система Bitcoin?
Люди зацікавилися альтернативою традиційним грошам, адже саме у 2008 році, як ми пам’ятаємо, світову фінансову систему лихоманило від масштабної кризи - тож біткоїн з’явився дуже вчасно.
Він створювався як незалежна платіжна система. Причому незалежна в повному сенсі слова – адже центральний сервер обробки операцій був відсутній, натомість кожен комп'ютер із встановленою програмою-клієнтом ставав рівноправним учасником мережі.
Кожен клієнт виконує адміністративні функції та віддає частину потужності свого комп'ютера або сервера для підтримки працездатності всієї мережі.
Таким чином система забезпечує відсутність контролю з боку державних органів чи комерційних корпорацій, а платежі відбуваються безпосередньо між двома учасниками мережі (так званий принцип Peer-to-Peer, або ж P2P, що перекладається з англійської як рівноправний). Це дозволяє зробити комісію за здійснення транзакції дуже низькою в порівнянні з традиційними платіжними системами і мало того - комісія не залежить від суми транзакції (але про це ми детальніше поговоримо трохи згодом). Все це робить із біткоїна відмінну валюту для здійснення міжнародних переказів.
Цей факт аж ніяк не тішить банки та платіжні системи, бо з поширенням обігу криптовалют вони почали втрачати мільярди доларів прибутку.
Так, нещодавно республіка Сальвадор визнала біткоїн своєю офіційною валютою чим невимовно полегшила життя своїм громадянам.
Адже понад 2,5 млн сальвадорців щорічно переводять родичам на батьківщину близько 6 млрд доларів США (а це майже чверть ВВП всієї країни). Перекази з-за кордону одержують 70% населення Сальвадора, в середньому люди щомісяця відправляють $195.
Чи варто казати, що майже всі ці транзакції тепер відбуваються у криптовалюті?
А зараз переходимо до найцікавішого - за яким принципом відбуваються транзакції в системі і що таке блокчейн та майнінг?
Блокчейн простими словами - це система зберігання даних, як Excel або Google Docs.
Саме у блокчейні зберігається весь список транзакцій за весь час існування біткоїну. Оскільки транзакцій дуже багато, вони розбиваються на блоки. А блоки складаються в послідовний ланцюжок, і виходить blockchain - “ланцюжок блоків”.
Інформація про всі ці блоки зберігається та автоматично оновлюється на сотнях тисяч комп'ютерів всіх учасників мережі.
Що таке майнінг?
Саме за додавання нового блоку учасник (він же майнер) отримує (майнить, добиває) біткоїни.
Це своєрідна система винагороди за підтримку працездатності мережі, бо, як ми пам’ятаємо, для підтримки роботи блокчейну та обслуговування транзакцій потрібні великі обчислювальні потужності.
Для ще більшої мотивації учасників мережі, Сатоші Накамото додав у код протоколу принцип змагання.
Щоб додати блок транзакцій у ланцюжок, потрібно вирішити складне математичне завдання. Роблять це, звісно, комп'ютери майнерів, які працюють день і ніч, щоб вирішити її першими.
Коли завдання вирішено, новий блок додається в ланцюжок, а дані про нього надсилаються всім учасникам. Учасники системи перевіряють, чи правильно вирішено завдання, і якщо так, карбується новий біткоїн і його отримує майнер, який першим вирішив завдання. Саме так і заробляють майнери.
При цьому, за підрахунками, щоб намайнити цей один біткоїн, доведеться витратити таку ж кількість електроенергії, яку середня сім'я витрачає за два роки.
А вся мережа біткоїнів споживає стільки електроенергії, що її вистачило б на середню європейську країну.
Про те, чи можливо заробити на біткоїнах “простому смертному” та які варіанти для цього наразі пропонує ринок криптовалют, а також про те, як цей ринок розвивається в Україні - читайте в наступній частині блогу.
А завершити пропоную “ложкою дьогтю”, а точніше недоліками системи, бо куди ж без них?
- Атаки хакерів. Чим популярнішим стає біткоїн і чим дорожче він коштує, тим частіше хакери намагаються атакувати криптовалютні гаманці. Здійснити злом блокчейна неможливо, але ніхто не гарантує, що зловмисники не зможуть скористатись неуважністю людини або вразливістю в коді для розкрадання коїнів.
- Відсутність законодавчої бази. Минуло більше десятка років після створення біткоїна, проте досі він є незаконною валютою у багатьох державах. Оскільки немає законодавчої бази, ніхто не відшкодовує інвесторам їхні фінансові втрати.
- Підвищена волатильність. Зміни вартості біткоїна пояснюються зміною напряму розвитку платформи, інфоприводами, ринковими настроями. У меншій мірі біткоїн залежить від світової економіки, однак і вона впливає. Підвищена волатильність провокує нестабільність та коливання курсу.
- Необоротність фінансових операцій. Усі транзакції у блокчейні є незворотними. Через це багато токенів були втрачені при відправці на адреси, яких не існує.
І наостанок ще один цікавий факт: загалом у системі Bitcoin може бути 21 мільйон монет - і жодним біткоїном більше. Ця характеристика була прописана у початковій версії протоколу, щоб зберегти цінність криптовалюти у довгостроковій перспективі.
Станом на кінець травня 2021 року, в обігу було більше 18,7 млн біткоїнів, а останню монету, згідно з прогнозами, намайнять лише у 2140 році.
Тож ми ще маємо час досконально розібратись в цій темі та, хто знає, можливо колись і собі намайнити біткоїн-другий ;)
to be continued…
