Кілька днів тому компанія TerraZero видала іпотечний кредит в 45 000 доларів на спорудження п’ятиповерхової будівлі для подальшої здачі в оренду.
І це була б цілком прохідна новина, якби не одне але - п’ятиповерхівка віртуальна, а будувати її будуть в метавсесвіті Decentraland.
Компанія TerraZero каже, що це був один з перших виданих нею кредитів для віртуальної нерухомості, але попит вже налічує сотні заявок на день…
І якщо сума в 45 тисяч доларів вас не дуже вразила, додамо, що за минулий рік було продано віртуальної нерухомості на 500 мільйонів доларів, а до кінця 2022 з такими темпами сума сягне 1 мільярда.
Що ще варто знати про віртуальний метавсесвіт окрім того, що там, схоже, крутяться шалені гроші?
Перш за все те, що сам термін “метавсесвіт” і його концепція прийшли до нас з літератури - в 1992 році письменник-фантаст Ніл Стівенсон описав його у романі «Лавина».
На думку Стівенсона метавсесвіт мав стати наступним етапом розвитку інтернету. Це такий собі спільний світ, що поєднує фізичну, віртуальну (VR або Virtual Reality) та доповнену реальність (AR або Augmented Reality).
З того часу ідея метавсесвіту увійшла до поп-культури, а його різноманітні інтерпретації можна побачити у фільмах “Першому гравцю приготуватися”, “Трон”, “Той, що біжить по лезу”, “Матриця” тощо.
Але не тільки кінематограф робив спроби втілити метасвесвіт у життя - до роботи стали й розробники комп’ютерних ігор.
Одним з найвідоміших прикладів першого мультивсесвіту є комп'ютерна гра з елементами соціальної мережі Second Life, що була на піку популярності у 2007 році.
Близько мільйона людей брали участь у різноманітній діяльності: окрім, власне, гри та спілкування з іншиим учасниками, вони могли відвідати віртуальні версії відомих пам’яток та концерт улюбленого співака, або ж закупитись віртуальним чи реальним одягом. Крім того, у Second Life користувачі заробляли гроші, а деякі навіть ставали мільйонерами. Однак довго ця соцмережа утримати увагу людей не змогла і з розвитком Фейсбуку почала різко втрачати прихильників.
Про Фейсбук ми згадали не просто так. За іронією долі саме Марк Цукерберг “підняв стяг”, що випав з рук творців Second Life та заходився створювати власний віртуальний світ, про який мріяв вже давно, а реалізовувати цю мрію почав як мінімум у 2014 році.
Саме тоді він купив компанію Oculus VR, яка випускає VR/AR-гаджети (окуляри та шоломи для віртуальної чи доповненої реальності тощо).
А в липні 2021 року Марк Цукерберг офіційно заявив, що протягом 5-7 років Facebook перетвориться на повноцінний метавсесвіт (хоча, на думку скептиків, в кращому випадку на це піде усі десять років).
Компанія не лише перейменувалась з Facebook у Meta, а й планує тільки за перший рік інвестувати в цей проєкт більше 10 мільярдів доларів.
“Наша мета в наступні десять років - допомогти залучити до метавсесвіту мільярд людей і мільярди доларів на торгівлю в ньому, - сказав Цукерберг під час телефонної конференції з аналітиками з Уолл-стріт. – Але для цього нам доведеться пройти довгий шлях”
Зрештою, у проекті Цукерберга немає нічого революційно нового, але Facebook має те, чого не було у попередніх розробників ідеї:
- по-перше, можливість у наступні два-три роки витратити більше, ніж загалом витратили на метавсесвіт за останні 30 років.
- по-друге, той простий факт, що зараз ми краще сприймаємо віртуальні взаємодії після того, як останні 2 роки працювали з дому.
Тож чи вдастся Марку Цукербергу втілити свою мрію в життя, чи стане успішним метавсесвіт, на що він буде схожим та чи не перетвориться на ілюстрацію з антиутопії - наразі саме навколо цих питань точаться запеклі суперечки, а як воно буде насправді не знає ніхто - і від цього тема віртуальних світів стає ще більш цікавою ;)
Варто сказати, що саме пандемія вплинула на різке зростання інтересу до метавсесвіту. На тлі локдаунів виріс попит на віддалену роботу та онлайн розваги. Хоча існує чимало концепцій того, яким має бути метавсесвіт, більшість із них базується на людській взаємодії.
А як уявляє собі усе це сам містер Цукерберг:
«Багато хто вважає, що метавсесвіт — це віртуальна реальність, яка, як на мене, буде важливою її частиною. І це та частина, в яку ми інвестуємо найбільше - VR-технологія забезпечує найбільш ємну форму присутності людини.
Але мета всесвіту – це не лише віртуальна реальність. Вона буде доступна на всіх наших AR- та VR-платформах, а також на ПК, мобільних пристроях та ігрових консолях.
Багато хто також пов'язує метавсесвіт насамперед із іграми, але я не думаю, що це будуть тільки вони, хоча розваги і стануть великою частиною процесу»
Ось ще кілька переваг, які може принести людству віртуальна реальність:
- Діти зможуть повноцінно грати один з одним, спілкуватися та розвивати моторику у віртуальному світі.
- Школярі та студенти отримають більш зрозумілий навчальний процес із повним зануренням у матеріал.
- Ще більше «аналогових» професій перейде у цифрову форму — віддалено зможуть працювати кравці, лікарі, тренери і навіть пожежники з поліцейськими, що підвищить безпеку праці та шанси мешканців глибинки знайти гідну роботу.
- Спочатку цифрові професії стануть простішими — наприклад, плаский текст вихідного коду програми можна буде перетворити на об'ємний механізм з наочними логічними зв'язками, які програмістові більше не доведеться тримати в голові.
- Всі екосистеми та світи метавсесвіту опиняться в одному економічному просторі. Людям буде набагато простіше монетизувати будь-яку свою дію чи предмет, ігрове досягнення, майстер-клас з якихось навичок або гарний цифровий малюнок.
- Маломобільні люди матимуть можливість відвідувати концерти, виставки, музеї, клуби, школи, вузи — не в такому обмеженому форматі, як зараз, а занурюючись у ці віртуальні локації всім тілом.
Звучить дуже заманливо, погодьтесь. Але, на жаль, на заваді цій картині світлого майбутнього стоять недосконалі технології, що поки не дають м’яко та повноцінно інтегрувати людину у віртуальний світ.
Людина здатна бачити, чути, обмацувати, нюхати, пробувати на смак і відчувати своє становище у просторі. Метавсесвіт зараз може частково покрити лише перші три почуття — зір, слух та дотик. Для цього потрібно використовувати шоломи та окуляри віртуальної (VR) та доповненої (AR) реальності, тактильні рукавички та костюми, або ж цілі конструкції з усього вищепереліченого плюс платформа під ногами, що дозволяє пересуватись в віртуальному просторі.
Та працює все це поки недосконало. Шоломи та окуляри - важкі та незручні, через півгодини користування в багатьох починає паморочитись у голові та пріти обличчя.
Потужності сучасних відеокарт не вистачає щоб створити картинку тієї ж якості, чіткості та швидкості, що створює людське око.
Втім, VR/AR-гаджети – лише одна із складових великого механізму. Для роботи метавсесвіту знадобиться відповідне програмне забезпечення, контент, внутрішня економіка, дата-центри та блокчейн, що дозволить прикріпити дані та статки користувачів до облікових записів. На ринку вже є рішення, але їх треба адаптувати до цієї мети.
Тім Суїні, засновник та голова компанії Epic Games, що також розвиває свої продукти у метавсесвіті, стверджує:
”Для метавсесвіту буде потрібна нова модель програмування, схожа на живу і відкриту платформу, що розвивається, де мільйони користувачів безшовно переходять з одного світу в інший. Та поки що такої моделі не існує.”
Однак, окрім суто технологічних недоліків, метавсесвіт, схоже, стикнеться і з викликами “людського фактору”:
Модерація контенту
Як контролювати все, що відбувається у величезному всесвіті, який можна порівняти з реальним світом? Вже з'явилися перші заяви про секс-вечірки, домагання та збори екстремістських організацій усередині метавсесвіту. Варто очікувати, що цього буде ще більше.
І тут виникає кілька запитань. По-перше, наскільки вільно людина зможе почуватися всередині? Чи зможе, наприклад, праворадикал проводити збори своїх однодумців усередині метаплатформи чи це буде заборонено.
По-друге, хто і як оцінюватиме етично-моральну складову контенту. Хто встановлюватиме правила дозволеного та забороненого?
Дані користувачів
Цифровий слід зберігається у вигляді фото, відео, аудіо та текстових записів. Метавсесвіт не просто збере це все докупи, а й збільшить в рази. Тепер ваш цифровий слід буде навіть у вашому русі рукою або у випадковому контакті з іншими аватарами. Питання в тому, як зберегти в безпеці безліч даних різних користувачів.
Інтелектуальна власність
Якщо у реальному житті ваш сусід залізе до вас додому і вкраде пару кросівок – його ув'язнять. А якщо вкрадуть ваші цифрові кросівки? Теоретично злодія мають посадити у в'язницю. Але як це працюватиме – незрозуміло.
Хакери
Основні проблеми кібербезпеки будуть сконцентровані в області пристроїв, що носяться, та в інтернеті речей. Причому традиційні види атак просто мігрують на нові платформи: у майбутньому запросто може виникнути ситуація, коли в вам не вдасться потрапити до свого цифрового будинку в метавсесвіті або на віртуальне робоче місце, бо хтось зламав замок, змінив код і вимагає викуп за відновлення.
Психіка та мозок
І, зрештою, поки що незрозуміло, як мозок і психіка реагуватимуть на тривале систематичне перебування у віртуальній реальності або використання доповненої реальності. Дослідження показують, що діти «довірливіші» до VR, ніж дорослі, — і це може прищепити їм некоректні шаблони взаємодії з навколишнім середовищем.
Це лише початок нашої розмови про багатогранну та неоднозначну концепцію метавсесвіту, тож
далі буде…
