Чи можливо порахувати вартість життя? Частина 1

Людське життя безцінне.

Це підказує сама логіка нашого існування, цьому присвячено безліч філософських досліджень, цьому вчать батьки в дитинстві.
Але якщо абстрагуватися від усіх життєвих та філософських визначень, то цінність людського життя визначається на основі того вкладу, який кожен з нас привносить в суспільство.

Іншими словами, життя – це актив, який можливо оцінити в грошовому еквіваленті.

Вартість цього активу можна збільшувати, вкладаючи час і зусилля в освіту, отримання унікального досвіду або розвиваючи свої навички. Як результат таких зусиль – збільшення цінності для суспільства і збільшення матеріального доходу для себе особисто.
Порівнюючи доходи професора або топ-менеджера великої компанії з доходами оператора контакт-центру або продавця в кіоску – можна легко в цьому переконатися.

Оцінити вартість людського життя в такій концепції досить просто – вона являє собою втрачену частину ВВП від конкретної людини.

Інший аспект оцінки людського життя – на основі вибору, який роблять люди, здійснюючи дії, що містять підвищений ризик для життя: вживання алкоголю або куріння цигарок, заняття екстремальними видами спорту або виконання ризикованої роботи тощо.
В даному випадку за основу визначення вартості життя береться оцінка втрат і вигоди людини, що пов'язані зі збільшенням ризику. Або більш приземлене пояснення – у ситуації із ризикованою роботою проаналізувати, скільки грошей додатково заробляє працівник за ризиковану роботу.
Припустимо, що робота у вугільній шахті приносить на 100 тисяч гривень на рік більше, ніж робота на більш безпечному робочому місці і у шахтарів на 1% більше шансів померти на роботі. В даному випадку можна прийти до висновку – ризик роботи в шахті передбачає, що суспільство оцінює людське життя в 10 мільйонів гривень.

Найбільш актуальна проблема оцінки життя людини для державних органів і страхових компаній.

Державним органам оцінка життя необхідна для:

• визначення виплат компенсацій загиблим або постраждалим в різних катастрофах, стихійних лихах і аваріях – там, де такі компенсації передбачені законодавчо;
• для оцінки потреб та ефективності системи охорони здоров'я;
• для оптимізації заходів безпеки на виробництві або на транспорті;
• при проектуванні безпечних промислових об'єктів, автомобілів, літаків та іншої техніки;
• для формування бюджетів і для багатьох інших соціальних цілей.

З точки зору держави відповіді на питання «Навіщо розраховувати вартість життя?» виглядають наступним чином:

- Визначити економічно обґрунтовану межу витрат грошей для уникнення або зменшення передчасної смерті людини, запобігання загибелі або отримання травм людей через різні катастрофи або аварії на виробництві, на транспорті тощо.

Тут цікавий досвід Великої Британії щодо оцінки потреб та ефективності системи охорони здоров'я в контексті оцінки людського життя.
В цій країні використовують показник QALY (quality-adjusted life-year) – рік життя при ідеальному здоров'ї.
Його вартість - £30 000 (близько $50 000) Цей показник дозволяє оцінити ефективність нових ліків або медичної послуги: якщо вони приносять хоча б один QALY на кожні £30 тисяч – державі вигідно їх виробництво.

- Сума виплати родині в зв'язку із загибеллю або травмуванням людини в різних катастрофах, стихійних лихах і аваріях.

Зрозуміло, що вартість людського життя прямо пов'язана з якістю життя людей в тій чи іншій країні – чим вище якість життя, тим більше вартість життя окремої людини.

На відміну від держави, в страхуванні оцінювати своє життя людям доводиться самостійно.

Але і тут є певні правила – як і навіщо оцінювати вартість життя.

У кожної людини своя власна історія, але в цілому є кілька передумов, що обґрунтовують необхідність самостійної оцінки вартості життя – хоча б для того, щоб розуміти різні сценарії її розвитку:

1. Створюючи своє життя, будуючи кар'єру більшість з нас покращує якість свого життя. Це проявляється в країнах, де ми відпочиваємо, продуктах, які ми купуємо, машинах, на яких ми їздимо тощо.
2. Створюючи своє життя, ми залучаємо інших людей, які починають залежати від нас і від наших доходів.

З точки зору страхування відповідь на питання «Навіщо розраховувати вартість життя?» виглядає наступним чином:

- Для того, щоб розуміти, яку грошову «подушку безпеки» треба мати, щоб, в разі втрати життя, травми, хвороби або інвалідності, максимально зберегти звичний спосіб життя для себе та/або своєї сім'ї.
Плюс, якщо необхідно, оплатити лікування. Плюс оплатити майбутню освіту дітям.

"ТАС-Юніор" - накопичення на освіту вашої дитини та інші важливі події

Іншими словами, оцінюючи вартість власного життя людина де-факто оцінює сценарії можливого матеріального збитку для себе та сім'ї – це незароблений дохід годувальника та сума негрошового внеску у ведення господарства, який після його (або її) загибелі треба буде заміщувати оплаченими послугами, купленими на відкритому ринку. Наприклад, доведеться залучати робітників для ремонту квартири або наймати няню для дитини.

При укладанні договору страхування життя частою практикою по оцінці вартості життя є оцінка доходу годувальника за 10 років – тобто саме така сума буде виплачена сім'ї в разі втрати життя годувальника або його інвалідності.
Передбачається, що 10 років – це той період, коли інші члени сім'ї годувальника зможуть переструктурувати своє життя і позбутися залежності від його доходів.
У такому підході, якщо заробітна плата годувальника становить 50 тисяч гривень на місяць, оцінка вартості його життя складе 6 мільйонів гривень.

Інший підхід оцінки вартості життя ґрунтується на оцінці витрат на проживання.
За даними сервісу NUMBEO, Cost of living in Kiev, вартість проживання сім'ї з 4-х чоловік в Києві становить 43 тисячі гривень на місяць (без урахування оренди квартири). У такому випадку оцінка вартості життя годувальника складе 5,16 мільйонів гривень.

У будь-якому випадку, яку б оцінку не зробила б держава для компенсації постраждалим в аваріях або стихійних лихах, яку б оцінку своєму життю не зробила сама людина в Полісі страхування життя – це всього лише цифри, нехай із багатьма нулями. Людське життя безцінне.

Бережіть і цінуйте життя!

Над цією серією статей працювали: Ростислав Борисенко, Андрій Власенко, Ярослав Панченко, Микола Слободян, Сергій Тарасов