Цей текст не про проблеми зі слуховими можливостями. Він про контакт.
Дуже часто ми не можемо достукатися до дитини. Батькам доводиться кілька разів повторювати одне й те саме. Але навіть підвищена наполегливість не гарантує контакт. Може скластися таке враження, ніби дитина нас не чує.
Чому так відбувається?
Відповідь на це питання не одна, а відразу три. Якщо ви хочете розібратися, то повинні знати наступні речі:
Перше. На якій стадії розвитку головного мозку знаходиться ваша дитина?
Друге. Яка структура сім'ї та середовища, в якій виховується дитина?
Третє. Який природній потенціал у вашої дитини?
Давайте розберемо кожен пункт окремо.
(1)
Перше, що ми повинні зрозуміти, - мозок дитини не сформований з моменту народження повністю.
Він розвивається аж до 25 років. Це істина, доведена наукою.
Але коли ми, батьки, починаємо спілкуватися з дитиною, то абсолютно про це забуваємо. Те, що НАМ потрібно зробити в першу чергу - це навчитися говорити на тому рівні складності, який доступний дитині. Вчитися використовувати понятійний ряди, які є у НЕЇ, використовувати її інтереси для донесення інформації. Вибудовувати контакт на рівні дитини.
Наприклад, до певного віку діти майже не орієнтуються на слова. Вони помічають тільки дії і емоції.
Інша велика помилка, яку допускають батьки маленьких дітей, - це використання в мові абстрактних понять: таких, як відповідальність, справедливість і так далі. Зрозуміти їх дитина до 10 років абсолютно не здатна.
При всьому своєму бажанні, дитина не здатна піднятися до рівня розвитку мозку дорослої людини. Діти - це не маленькі дорослі, у яких ще не виросло тіло. Діти - це люди, які знаходяться на стадії розвитку. Багато функцій в їх психіці вимагають часу для розвитку. Наприклад, функція передбачливості, або вміння планувати, або концентрація уваги. Тож "неуважність" (як ви її називаєте) може бути пов'язана просто з періодом формування мозку.
Кожна з особливих здібностей дорослої людини вимагає активації певної частини головного мозку. Ми не будемо зараз заглиблюватися в нейропсихологію, це ви можете зробити самостійно, якщо відчуєте до цього інтерес. Але ми повинні розуміти, що просити п'ятирічну дитину передбачити наслідки своїх дій - прояв незрілості з боку дорослого. Частка мозку, яка відповідає за передбачливість, у неї ще просто не сформована.
Головний мозок людини сформується повністю тільки до 25-ти років. І це не просто цікавий факт. У західній юридичній практиці існують навіть виправдувальні вироки, засновані на тому, що молода людина не усвідомлювала всієї тяжкості скоєного вбивства.
Тому ось вам лайфхак:
Спілкуючись з дитиною, спробуйте уявити, що говорите з людиною, яка не знає вашої мови. Ви спілкуєтеся з іноземцем, який тільки почав вчити вашу мову. Вам варто ретельно підбирати слова, щоб донести інформацію максимально чітко і зрозуміло. Коли ви усвідомите, який реальний рівень розуміння доступний вашій дитині, то перестанете нервувати.
(2)
Чому важливі сім'я і атмосфера, в якій виховується дитина?
Сім'я - це грунт, з якого росте дитина. У будь-якому віці, а особливо в перші роки життя, вона просто копіює моделі поведінки, мислення і емоцій найближчих дорослих. Надалі особливу роль починають грати соціальні та рольові взаємини.
Уявімо, що дитина з маленького віку займає в родині позицію головного. Вона не слухає батьків і не враховує їх статус. Це проявляється як відсутність поваги або хамство. Разом з повагою руйнується правильна структура розвитку всередині дитини. Порушуються баланс думок, дій і емоцій; стають недоступні цінності, які повинні скластися всередині дитини, щоб вона виросла не тільки успішною, але і щасливою. Відповідальність за такі перекоси лежить, перш за все, на дорослих.
Що можна зробити для відновлення гармонійних сімейних відносин?
В першу чергу, мама і тато повинні виробити єдину стратегію розвитку дитини. Ні в якому разі не можна давати їй дві різні думки на одну і ту ж ситуацію. Необхідно навчитися домовлятися за зачиненими дверима, а назовні виносити єдине рішення. В іншому випадку, психіка дитини перестане бути цілісною, вона розділиться зсередини. Це може привести до різних наслідків, від емоційних розладів до звички до маніпуляцій з її боку.
(3)
Третій важливий елемент розвитку дитини - розуміння її природного потенціалу і особливостей психіки.
Як влаштована ваша дитина?
Існує безліч класифікацій, які допоможуть вам краще зрозуміти її та себе. Ми в своїй практиці спираємося на діагностику типу мислення.
Ви здивуєтеся, але в кожної дитини від народження вже закладена одна (рідше дві) з десяти типових моделей, через які вона буде сприймати світ і реагувати на нього.
На цю особливість зав'язані не тільки тип мислення, а й специфічні емоційні реакції, і навіть вибір майбутнього партнера.
Дитину дуже корисно навчити користуватися своїм типом мислення. Знаючи свою специфіку, вона зможе уникнути великої кількості помилок і негативних реакцій. Навпаки, дитина навчиться використовувати свої конкурентні переваги максимально ефективно.
Батькам також корисно знати, як мислить і реагує їх дитина. Це дозволить зняти безліч конфліктів і нерозуміння, які неминуче виникають, якщо сприймати всіх дітей як однакових.
Щоб зрозуміти, яким природним потенціалом володіє ваша дитина від народження, потрібно буде уважно поспостерігати за її проявами. Звернути увагу на кілька ключових параметрів: будову тіла, форму сприйняття і реагування, риси характеру, поведінку. Всі ці дані дають нам можливість визначити, яким вихідним потенціалом наділена дитина від народження.
Наприклад, дитина з логічним мисленням буде наділена наступними конкурентними перевагами: відповідальністю, передбачливістю, любов'ю завершувати справи, умінням точно виконувати поставлені завдання. У той же час, вона буде схильна до тривожності і буде намагатися уникати надмірно емоційних людей.
Дитина з варіативним мисленням буде абсолютно відрізнятися в своїй поведінці від дитини-логіка. Вона неймовірно емоційна. Це природжений комунікатор, у неї від природи буде розвинене вміння домовлятися. Від природи така дитина кмітлива, творча, любить знаходити виходи зі складних ситуацій. Але така дитина буде абсолютно позбавлена бажання слідувати за наміченим планом, на відміну від дитини логіка. Їй властива спонтанність і імпульсивність.
Логік і варіативно мисляча дитина - немов різні планети. Вони потребують абсолютно різного підходу у вихованні. Представники деяких типів ідеально коммунікують з іншими дітьми і дорослими. Деякі - навпаки, максимально неконтактні і "проблемні".
Насправді, звичайно, справжня проблемність зустрічається вкрай рідко. У більшості випадків такий термін свідчить, що дорослий не зумів підібрати до дитини "ключик". На жаль, так часто буває в сім'ях.
Існує абсолютно унікальна методика спілкування з представником кожного типу мислення. Деяким дітям важливий сухий сенс, інші орієнтуються на емоції, треті не розуміють здебільшого того, що їм говорять прямо. У вас як дорослого може виникати враження, що дитина спеціально робить вам на зло і тому робить вигляд, ніби не розуміє сказаного. Насправді, вона вас ДІЙСНО НЕ РОЗУМІЄ.
Ось чому так важливо зрозуміти, яким з 10-ти типів мислення володіє ваша дитина.
Ви зможете не просто побачити, чи є у неї передумови стати президентом або музикантом. Ви усвідомите, як буде відбуватися її розвиток, спілкування, вибір друзів, партнерів, побудова кар'єри або бізнесу, вибір спеціальності і так далі. У вас в руках буквально виявиться карта Внутрішнього світу дитини, яка дасть вам можливість навчити її правильно комунікувати, а вам - спілкуватися з нею максимально продуктивно. Ви будете розуміти причини її вчинків, зумієте мотивувати її до зміни. Будете точно знати, яким чином вивести розвиток вашої дитини на максимально високий рівень.
Тип мислення - це унікальна особливість, знаючи який у нас з'являється ключ до управління поведінкою нашого дитини. Можете порівняти це з філософським каменем, який перетворює свинець на золото.
А про те, як правильно визначити тип мислення своєї дитини, читайте в продовженні цього блогу ;)
далі буде...
