Як бути, коли ти – емпат?

Слову «емпатія» трохи більше ста років - американський психолог, один з лідерів психології того часу Едвард Тітченер спеціально сконструював його за аналогією з «симпатією» для того, щоб перекласти англійською німецьке слово Einfühlung (якщо дослівно - «заглиблення у співпереживання»). Та що ж таке емпатія?

Емпатія - це наш відгук на стан і почуття іншої людини.

Цей відгук включає в себе як розуміння того, що відбувається з нею, так і наші відповідні почуття, думки і вчинки.
Найпростіше емпатія «запускається» коли ми спостерігаємо іншу людину, що відчуває сильні емоції. Але це аж ніяк не єдиний механізм її виникнення. Наприклад, коли ми співпереживаємо героям книги або документального фільму, ми теж виявляємо емпатію - це наше вживання у світ літературного героя, нехай і вигаданий.

Бути емпатом - не означає мати надздібності чи, тим більше, якісь відхилення :)
Це загальнолюдська здатність, що є у кожного. Але, як і будь-яка здатність, у різних людей вона розвинена по-різному: у когось більше, у когось менше.

В цьому блозі ми розглянемо ситуацію, коли людина "надемпатична", і цей стан часто викликає сильний психологічний дискомфорт та емоційне перенавантаження, а також проблеми в роботі і у спілкуванні.
А ще підкажемо, як пропрацювати свої слабкі сторони та зміцнити сильні.

Як саме емпати "дзеркалять" інших?

Вчені пояснюють емпатію дзеркальним принципом роботи мозку, а конкретно - гіпотезою perception-action (сприйняття і дії). Відповідно до цієї гіпотези, якщо ми спостерігаємо якусь дію або стан іншої людини, в нашому мозку збуджуються ті ж відділи, як якщо б ми відчували або діяли самі.

Можливо, ви чули історії про подружні пари, які чекали на малюка і чоловік під час переймів, що переживала його дружина, також відчував схожі болі внизу живота?

А що ви відчуваєте прямо зараз, дивлячись на це фото? ;)

Більш того, емпатія спрацює навіть якщо вам просто скажуть, що інша людина отримає больовий стимул, коли запалиться лампочка.

Інакше кажучи, у нас на рівні мозку формується модель дії або стану іншої людини. Передбачається, що еволюції такий механізм знадобився, щоб ми миттєво розуміли сородича: набагато швидше відчути, що відбувається, ніж висувати і перевіряти гіпотези: «А що ж відчуває мій напарник?»
Виходить, що емпатія - це наше розуміння іншого через співпереживання. Ми не оцінюємо його ззовні, не намагаємося проаналізувати його поведінку за допомогою стереотипів або теорій, але зчитуємо і розуміємо, як він бачить цю ситуацію, як йому зсередини.

Емпатію, безумовно, можна розвивати

Для маленької дитини в першу чергу важливо навчитися розпізнавати почуття інших. Саме тому про почуття треба розповідати, а поведінку людей - як в житті, так і в книгах, кіно - пояснювати.
Проте ще важливіше давати дитині можливість самому переживати і виражати такі почуття, як смуток, горе і злість. Їх ні в якому разі не можна придушувати і тим більше забороняти. Адже як тоді людина навчиться розуміти чуже неблагополуччя і співчувати йому?
Важливо допомагати дитині в розумінні і в безпечному вираженні його почуттів і при цьому вчити брати до уваги стан і потреби інших людей.

А якщо емпатії - нема?

Порушення емпатії вважається симптомом як мінімум трьох захворювань.
Перше - нарцисичний розлад особистості, коли людину поглинають фантазії про свою велич і віра у власну винятковість. Інші йому потрібні в основному для захоплення і досягнення своїх цілей, а не для співпереживання.
Друге - психопатія, коли у людини просто не виникає співчуття або співпереживання, тому ніщо не гальмує його жорстокість і агресію. У таких осіб знаходять значні зміни у відділах мозку, що відповідають за емоції і емпатію.
І третє - порушення, пов'язані з аутизмом.
Звичайно, не тільки при цих трьох захворюваннях спостерігаються зміни емпатії. Але саме для них проблеми емпатії вважаються настільки важливими, що включені в список діагностичних ознак.

Як зрозуміти, що ви - емпат? 

Нижче - добірка притаманної емпатам поведінки та відчуттів.

1. Ви моментально зчитує емоційний стан людини, навіть якщо з нею не розмовляли і нічого про неї не знаєте. Якщо поруч хтось сміється або плаче, відчуваєте бажання зробити те саме. Буває, ви просто відчуваєте, що від людини потрібно триматися подалі або ж, навпаки, що їй можна довіритися.

2. Не вміючи контролювати дар, в натовпі відчуваєте фізичне виснаження.

3. Вам властиві різкі зміни настрою, які залежать від того, що відчувають оточуючі. Це відноситься не тільки до емоцій, а й до настрою суспільства в цілому. Коли відбувається щось глобальне: обвал валютного ринку, масштабна катастрофа, та ж сама пандемія - ви буквально шкірою відчуваєте це.

4. Ви як природний антидот - в непростих емоційних ситуаціях інтуїтивно розумієте, що потрібно сказати або зробити, щоб розрядити обстановку та заспокоїти.

5. У більшості випадків ви щиро хочете допомогти і допомагаєте. Можна сказати, в цьому ваше призначення.

6. Ви паціфічни, неагресивні і прагнете жити в мирі з усіма. У місці, де панує дисгармонія, ви почуваєте себе не в своїй тарілці. Якщо вас затягують в конфронтацію, ви докладете всіх зусиль, щоб залагодити ситуацію якомога швидше.

7. Ви особливо сприйнятливі до ТВ, новин, фільмів і телепередач. Насильство і емоційні драми, що зображують шокуючі сцени фізичного або емоційного болю, заподіюваного дорослим, дітям або тваринам, можуть легко довести вас до сліз.

Впізнали себе? Тоді читайте далі - там найцікавіше :)

Про переваги емпатії

• Природно, що у людини з розвиненими співчуттям і чутливістю, більш цілісне сприйняття світу. За рахунок більшої кількості почуттів та інформації, які вона отримує, її життя стає яскравим і наповненим. Практично кожен день розвиненого емпата може бути сповнений відкриттів та інсайтів. Така людина не схильна сумувати, їй завжди цікаво і ніщо не здається буденним. Це схоже на справжнє диво! Погодьтеся, тільки з однієї цієї причини варто було б спробувати розвинути в собі емпатію, але є й інші переваги.
• Якщо з'єднати в людині одночасно розвинену емпатію і аналітичне мислення, то вийде особистість-генератор неперевершених ідей. Одного аналітичного складу розуму може бути недостатньо. Необхідно по-справжньому відчувати, чого потребують інші люди, щоб згенерувати дійсно хорошу і корисну ідею.
• Вміння точно визначати настрій і глибинну суть іншої людини, завдяки гарній чутливості, дає вам перевагу в спілкуванні і взаємодії. Таке спілкування завжди буде більш цікавим і для вас і для співрозмовника.
• Коли ви краще розумієте людину і розбираєтеся в почуттях, можете ефективніше допомагати. Це стане в нагоді і в сімейних відносинах і на роботі. Ця якість необхідна для начальників, які повинні відчувати всіх своїх співробітників, щоб ефективно керувати фірмою, бути лідером, підбирати собі команду, здійснювати індивідуальний підхід до кожного співробітника. А також людям всіх професій, які пов'язані з допомогою іншим. У сучасному професійному світі стали на належному рівні визнавати переваги «емоційного інтелекту». Хоча це поняття і не передає всієї суті якостей емпатії.
• Нарешті, емпат інтуїтивно відчуває брехню і підступність. Його складно обдурити і збити зі шляху.

Але є в емпатії і свої "мінуси"

Здавалося б, ну що може бути негативного в тому, щоб розуміти і відчувати інших людей? Це ж як третє око!
А ось психологи стверджують, що до них часто звертаються за допомогою саме емпати через їхню схильність занурюватися в почуття інших, що створює сильне емоційне навантаження.
Які ж помилки в поведінці найчастіше притаманні емпатам?

Ставити в пріоритет відносини, а не результат

Надемпатичні люди дуже чутливі до контексту: колега не так подивився, керівник явно подумав про мене щось не те...
Подібний аналіз інформації може займати багато часу і сил. А якщо колектив токсичний і концентрація негативних емоцій дуже висока - можна втратити здатність об'єктивно оцінювати ситуацію, працездатність і в кінцевому підсумку отримати весь букет психосоматичних захворювань: від поганого сну до переїдання і високого тиску.
З'являються також проблеми на роботі, якщо "нетреновані" емпати займають керівну посаду. Їм складно давати суворі вказівки або негативну оцінку роботі підлеглих, оскільки вони знають, як це негативно ними сприймається (по суті, вони таким чином самі себе висічуть). Тому такі начальники можуть робити поблажки, знаючи специфіку тієї чи іншої людини.
Емпатичне мислення примушує багато уваги приділяти емоційному фону розмови, а не тільки його суті. Такі люди завжди намагаються зрозуміти (докопатися), що насправді хотіла сказати або зробити людина. Це розвиває таку рису, як підозрілість і призводить до втрати великої кількості часу на обдумування несуттєвих деталей.

Що ми радимо робити: відновлюватися.
В цій пораді є важливий момент - потрібно знаходити час не для сім'ї, а для себе самого. Робити те, що вас максимально відновлює: валятися з книжкою на дивані, дивитися серіали, гуляти, їхати одному в потязі і дивитись у вікно. Бути одному стільки, скільки потрібно. І до тих пір, поки не з'являться нові сили співпереживати і підтримувати інших не на шкоду собі і результату.

Не просити про допомогу

Як правило, надемпатичні люди - надійні помічники і наставники, до них приходять з проблемами і труднощами підлеглі і колеги. Але самі вони дуже рідко обтяжують інших власними переживаннями. Виходить замкнуте коло: емпат приймає негатив інших, допомагає і співпереживає, але сам не може попросити про допомогу чи підтримку. Цей дисбаланс призводить до емоційного виснаження.

Що ми радимо робити: внутрішньо визнати свою вразливість і чутливість.
Зрозуміти, що сили не безмежні і важливо дбати про себе. Як то кажуть, надіти маску спочатку на себе, а потім на дитину, колегу, підлеглого. Вона допоможе не контактувати безпосередньо з чужими емоціями, а переживати їх «з боку».

Копатися в собі

Підсвідома звичка звинувачувати себе в проблемах інших призводить до непродуктивного самокопання, необ'єктивного самозвинувачення. Страждає самооцінка і впевненість у собі. В зайвої самокритики є і більш серйозні наслідки. Наприклад, фахівець з лідерства, професорка міжнародної бізнес-школи INSEAD Ермінія Ібарра стверджує, що зайва схильність до самокопання і самоїдства тримає людину в минулому, не даючи рухатися вперед.

Вона не заперечує, що самоаналіз в житті потрібен. Але він шкідливий, якщо входить в звичку або ж коли ви пробуєте себе в новій ролі чи в новій сфері діяльності. Люди зациклюються на своїх мінусах, переконують себе, що «це не для мене», відчувають себе винними в невдачах, а це заважає досягти успіху в будь-якій справі, особливо в новій. Професор Ібарра вважає, що це біда 50% менеджерів.

Що ми радимо робити: намагатися бути об'єктивним.
Якщо ви відчуваєте сумніви, спробуйте відсторонитися від почуттів і використовувати логічне мислення. Запишіть ситуацію на аркуш паперу, дайте їй суху оцінку: чи дійсно ви винні у своїй невдачі? Чи могли ви щось зробити, щоб запобігти неприємній ситуації? Навіть якщо ви зрозумієте, що вина за те, що трапилося дійсно лежить на вас, спокійно сприйміть це. Визнайте: «Так, це моя помилка», і зосередьтеся на тому, як виправити наслідки і не допустити подібних проблем в майбутньому. Уміння прощати собі помилки - важлива зона розвитку для емпатів.

Займайтеся фізично і розвивайтеся творчо.

Не варто недооцінювати фізичні вправи або творчий розвиток. Це все допомагає перетерти і пережити всі ваші стани. Будь-які почуття переносяться на тіло і відображаються в ньому. Тому, якщо ви не будете його жаліти, тим самим зберігаючи негатив, і займетеся постійним фізичним навантажанням, або будь-якою практикою, яка підходить вам, то зможете багато чого змінити. За допомогою тіла і фізичного розвитку, ви можете змінити психологію і навіть вийти з депресії. І не забувайте, що Тіло - це найпотужніший інструмент розвитку нашої Свідомості.
Щоб не давати емпатії псувати своє життя, варто усвідомлювати СВОЇ цілі, цінності, почуття, думки, мотиви. Для того щоб при спілкуванні з іншою людиною не розчинятися в ній і пам'ятати про власну важливість.

Так, сильна емпатія може бути нелегким випробуванням, часто потрібен не один рік, щоб навчитися нею керувати. Але, як тільки ви оволодієте цією навичкою, вам відкриються усі ті «бонуси», якими природа щедро вас нагородила.
Адже це величезний потенціал, який може змінити світ на краще!

Під час написання блогу було використано матеріали зі статтей
“13 Signs That You’re an Empath”
“Is being an empath a superpower or a super-stressor?”
“8 Ways to Turn Your Empathy into A Super Power”

P.S. Також не забувайте підписуватися на нашу групу у Telegram – t.me/TASlife, на нашу сторінку в Instagram, та на нашу сторінку у Facebook – facebook.com/taslifeofficial