Працьовитість, сумлінність і старанність у роботі – якості, що необхідні всім співробітникам. Однак існує така категорія людей, у яких прагнення працювати набуває форми справжньої залежності.
Людей, які страждають на хворобливу одержимість роботою, називають трудоголіками.
Ще півстоліття тому наявність у людини надмірної працьовитості розцінювалася виключно позитивно. Сьогодні ж численні наукові дослідження довели, що трудоголізм – одна з форм психологічної залежності, а зовсім не пункт в резюме у графі “Мої сильні сторони”.
Важливо не плутати трудоголізм із працелюбністю.
Працелюбність може проявлятися, наприклад, тоді, коли людина надихається своєю роботою та входить в стан «потоку» і готова працювати більше 50 годин на тиждень. При чому такий стан може йти їй на користь: дослідження показують, що такі люди здоровіші, більш задоволені своїм життям і показують кращі результати.
А ось у трудоголіків все навпаки - вони ризикують втратити здоров'я, зруйнувати сімейні відносини і при цьому часто незадоволені своєю роботою.
Тож, якщо ви якраз той самий незамінний співробітник, що віддає улюбленій справі усього себе (і трохи більше) - саме час розібратися, звідки прорастає коріння цієї любові і чи не шкодить ця відданість вашому здоров’ю та стосункам...
Дослідження показують, що в Північній Америці кількість робочих годин за останні 20 років постійно збільшується. У Штатах чверть жителів працює більше 60 годин на тиждень, в Японії трудоголізм стає причиною тисячі смертей на рік і 5% інфарктів та інсультів, а в Нідерландах трудоголіків - 3% населення.
Як зрозуміти, що я трудоголік?
За якими симптомами визначити, що ви з просто старанного співробітника перетворюєтеся в завзятого трудоголіка?
Ось кілька тривожних ознак, на які варто звернути увагу:
- Ви перевіряєте робочу пошту ввечері й у вихідні.
Якщо ви не можете провести вечір без того, щоб подивитися, чи не прийшли вам нові повідомлення, або маєте звичку давати цінні вказівки підлеглим у вихідні, навряд чи робота і особисте життя у вас збалансовані. Частіше згадуйте гарну приказку: "Хто гарно відпочиває - той гарно працює". - Ви не можете зупинитися.
Якщо ви щовечора думаєте, що затримаєтесь після роботи на якихось п'ять хвилин, щоб швиденько закінчити одну важливу справу, а в підсумку проводите в офісі ще зайвих півтори години - це привід як мінімум переглянути свої звички і розпорядок дня. - Ваша самооцінка сильно залежить від кар'єрних успіхів.
Важливо розуміти, що не тільки успіх чи невдачі визначають вас як особистість. А якості, які ви демонструєте в роботі, - це взагалі лише частина того, ким ви є. - Ваші інтереси обмежуються роботою.
Серйозний привід задуматися - якщо ви зовсім не розумієте, чим, окрім роботи, зайнятися у вільний час. Або якщо вас охоплює паніка від однієї думки зупинитися і відпочити. - Вам важко делегувати завдання.
Якщо вам настільки важливо контролювати процес, що ви не можете навіть подумати про те, щоб працювати з кимось в команді, якщо ви впевнені, що швидше і краще зробите все самі, ніж будете пояснювати щось іншим, варто придивитися - а чи не забагато ви на себе берете? - Ви ставите робочі справи вище особистих.
Це вже не дзвіночок, а гучний дзвін: замість того, щоб ввечері відправитися на вечірку, в гості до батьків або випити кави з подругою, ви стабільно вибираєте провести ще кілька годин за офісним столом; а близькі скаржаться, що робота займає увесь ваш час. - Робота шкодить вашому здоров'ю.
Дуже серйозна ознака того, що ви працюєте явно більше, ніж варто - це звичка нехтувати здоров'ям.
Симптоми можуть бути різними: хтось відчуває величезне почуття провини за те, що в робочий час змушений йти до лікаря, якою б серйозною не була проблема, комусь соромно брати лікарняний при високій температурі, хтось розуміє, що варто було б займатися спортом і висипатися, але день у день не може виділити на це час.
Сюди ж відноситься згубна звичка обідати, не відриваючись від монітора, або і зовсім забувати про їжу. - Вам соромно йти у відпустку.
У багатьох компаніях у працівників немає можливості піти у відпустку більше ніж на два тижні поспіль - а іноді й в принципі відгуляти всі належні чотири тижні - і це вже питання до керівництва, що створило такі умови.
Проте деяким буває складно дозволити собі навіть недовгий відпочинок: якщо ви відчуваєте провину за те, що не можете контролювати робочі процеси 24/7, і переживаєте, що нібито ухиляється від роботи, хоча у вас є законне право на відпочинок - можливо, все серйозніше, ніж здається...
Чим небезпечний трудоголізм?
Перш за все тим, що рано чи пізно трудоголіки починають страждати від професійного вигорання. З боку вони виглядають нормально, але всередині них твориться хаос.
Дослідження співробітників однієї великої компанії з фінансового консалтингу виявило, що люди, схильні до нав'язливого бажання працювати, частіше страждають від головного болю, безсоння і зайвої ваги. Найгірше, що в майбутньому вони ризикують заробити синдром хронічної втоми, а також метаболічний синдром, який може стати причиною хвороб серця, інсульту або діабету.
Якщо людина ігнорує хронічну втому і продовжує виснажливий ритм життя, у неї з великою ймовірністю може розвинутися синдром відсутності відпустки. Незважаючи на, здавалося б, невинну назву, синдром загрожує дуже серйозними наслідками: серцевими нападами, інсультом, раком та іншими проблемами зі здоров'ям.
До слова, тривалість життя людей, які довгий час страждають від синдрому відсутності відпустки, менша, ніж у хронічних алкоголіків.
Якщо ви кілька років не були у відпустці і завжди берете на відпочинок мобільний телефон і ноутбук, намагаючись зробити все, що ви зазвичай робите в офісі, щоб колеги по роботі не помітили вашої відсутності, знайте: ви в групі ризику.
Близько третини робітників керівної ланки страждають серцево-судинними захворюваннями.
А в половини керівників-чоловіків віком 40-49 років спостерігається гіпертонічна хвороба.
Залежність від роботи руйнує також і близькі стосунки. Дітям трудоголіків загрожує більша депресія, ніж дітям алкоголіків, а їхні дружини відчувають себе нещасними в шлюбі. Не дивно, адже важко любити того, хто рідко буває поруч - фізично і емоційно.
Як боротися з трудоголізмом?
Перший крок на шляху до одужання - визнати себе залежним.
Далі доведеться розібратись, чому ви насправді стільки працюєте?
Визначте, яку приховану «вигоду» приносить вам понаднормова робота. Люди рідко роблять щось, якщо не отримують натомість хоч якийсь позитивний результат. Можливо, ви затримуєтеся в офісі, щоб уникати проблем вдома? Або максимально забитий графік допомагає відчувати себе затребуваним?
Якщо лише робота надає сенс вашому життю, варто знайти цей сенс в чомусь іншому. Якщо вона дає відчуття власної значущості, доведеться навчитися цінувати себе ще за щось. А якщо дозволяє не бачити кризи, що насувається в стосунках чи у власному світосприйнятті - усвідомити це і вирішити внутрішні протиріччя.
Чітко позначте свої кордони.
Це стосується і ваших обов'язків, і вашого розкладу. Особливо це важливо, якщо ви працюєте з дому, адже в таких випадках межа між робочим і неробочим часом часто стирається.
Частіше кажіть «ні» тому, що у встановлені вами рамки не вписується. Замість того, щоб впускати в своє життя стрес і дозволяти вашій внутрішній потребі у схваленні брати верх, відкладайте завдання на потім, діліться відповідальністю і не звалювайте на себе занадто багато.
Заплануйте в своєму графіку час для себе.
Використовуйте вільний від роботи час для відновлення. Ось прямо зараз знайдіть в своєму розкладі «вікно» і заплануйте «Подбати про себе» між зустрічами, планами та звітами. Це може бути візит до психолога, прогулянка на природі, терапія, спорт або йога.
Не варто чекати миттєвих змін. Звичка до трудоголізму виробляється роками. І щоб позбутися неї, теж знадобиться час. Не квапте себе.
Почніть з того, щоб знайти в своєму житті час для чогось ще, крім роботи. Це вже буде крок вперед!
За матеріалами мережі Інтернет
