Тривога – це природна емоція і немає людини, яка ніколи б її не відчувала. Але буває, що приводу для занепокоєння наче й немає, а тривога все одно не відпускає. А часом і зовсім бере верх над іншими емоціями.
– це більше, ніж просто стрес або невміння пристосуватися до життєвих обставин чи недолік комунікативних навичок.
Напевно ви не раз стикалися з ним у своєму житті, можливо, навіть не знаючи, що це саме він.
Люди, які страждають від тривожного синдрому, часто не усвідомлюють, що багато їх проблеми виникають не через особливості їх характеру, а тому що хвороба диктує свої правила.
Давайте з’ясуємо, коли тривога стає симптомом психічного нездоров’я і що робити, якщо цей стан заважає жити.
Від тривожних розладів страждає житель планети.
Більшість розладів з цієї групи частіше зустрічаються у жінок, ніж у чоловіків – приблизно на .
За даними ВООЗ, у році серед хвороб, що призводять до інвалідизації, тривожний розлад займав друге місце після ішемічної хвороби серця.
А серед соматичних хворих, які звертаються за допомогою до лікарів загальної практики, в році – були пацієнтами з тривожним розладом. Вважається, що тривога за поширеністю перевершує навіть артеріальну гіпертензію.
Раніше вважалося, що до нього приводять виражені психотравми. Але в останнє десятиліття психологи все частіше говорять, що причиною може стати і просто накопичений або хронічний стрес.
У когось тривожність з’являється через , у когось – серотонін і норадреналін, а хтось отримує розлад , причому не обов’язково психічних.
Тривожний розлад може з’явитися і . Наприклад, людина постійно відчуває велике навантаження на роботі, довго не йде у відпустку. Навіть може стати причиною тривожного розладу: у людини з’являються нові обов’язки, а відпочинку стає все менше.
Основний симптом – , за умови, що приводів нервувати немає або вони незначні, а емоційні реакції непропорційно сильні. Це означає, що тривога змінює життя: ви відмовляєтеся від роботи, проектів, прогулянок, зустрічей або знайомств, якоїсь діяльності тільки тому, що занадто переживаєте.
Інші симптоми можуть виглядати так:
- постійна втома
- безсоння
- постійний страх
- неможливість зосередитися
- неможливість розслабитися
- тремтіння в руках
- дратівливість
- запаморочення
- часте серцебиття, хоча ніяких серцевих патологій немає
- підвищена пітливість
- болі в голові, животі, м’язах – при тому, що лікарі не знаходять ніяких порушень
Часто пацієнти йдуть з цими симптомами до терапевта, кардіолога або невролога, думаючи, що проблема в окремо взятому органі. Проходять різні обстеження, які не дають результату, а тривога в цей час тільки накопичується і зростає. Тому, якщо у вас є якісь з перерахованих симптомів, потрібно в першу чергу йти до них.
Це той випадок, коли тривога з’являється не через іспитів або майбутнього знайомства з батьками коханої людини. Тривога приходить сама по собі, їй не потрібен привід, і переживання настільки сильні, що не дають людині виконувати навіть прості повсякденні справи.
Страх, який заважає перебувати серед людей. Хтось боїться чужих оцінок, хтось – чужих дій. Як би там не було, це заважає вчитися, працювати, навіть ходити в магазин і вітатися з сусідами.
Люди з таким захворюванням відчувають напади панічного страху: вони лякаються так сильно, що іноді не можуть зробити крок. Серце б’ється з шаленою швидкістю, в очах темніє, повітря не вистачає. Ці напади можуть приходити в найнесподіваніший момент, причому іноді через них людина боїться виходити з дому.
Коли людина боїться чогось конкретного. Детальніше про фобії можна прочитати в нашому блозі
Стрес – це відповідь на подразник. Наприклад, на дзвінок незадоволеного клієнта. Коли ситуація змінюється, уходить і стрес. Наприклад, коли вхідний дзвінок надходить від постійного клієнта, який всім задоволений, а трубку зняти все одно страшно. Якщо тривога настільки сильна, що будь-який телефонний дзвінок – це катування, то це вже розлад.
Не треба ховати голову в пісок і вдавати, що все нормально, коли постійна напруга заважає жити.
Для цього й існують фахівці-психотерапевти, які, всупереч поширеним міфам, не просто розмовляють з пацієнтами про важке дитинство, а допомагають знайти такі прийоми і техніки, що дійсно покращують стан.
Комусь стане легше після кількох бесід, комусь допоможе фармакологія. Лікар допоможе переглянути спосіб життя, знайти причини, за якими ви багато нервуєте, оцінить, наскільки виражені симптоми і чи потрібно приймати препарати.
Якщо ви думаєте, що можете обійтися і без психотерапевта, спробуйте приручити тривогу самостійно.
Ось не тільки для зниження почуття тривоги, але й для поліпшення загального стану організму:
Проаналізуйте, через що ви переживаєте більше і частіше за все, і постарайтеся виключити з життя цей фактор. Тривога – це природний механізм, який потрібен для нашої ж безпеки. Ми боїмося чогось небезпечного, що може заподіяти нам шкоду.
Може, якщо ви постійно трясе від страху перед начальством, краще змінити роботу і розслабитися? Якщо у вас вийде, значить, ваша тривога викликана не розладом, лікувати нічого не треба – живіть і радійте життю. А ось якщо виділити причину занепокоєння не виходить, то краще звернутися за допомогою.
У лікуванні ментальних розладів багато білих плям, але в одному дослідники сходяться: регулярне фізичне навантаження дійсно допомагає тримати розум в порядку.
Найкраще – спати. Тільки уві сні перевантажений страхами мозок розслабляється, а ви отримуєте перепочинок.
Тривога – це реакція на те, чого не сталося. Це страх того, що тільки може статися. По суті, тривога є тільки в нашій голові і повністю ірраціональна. Чому це важливо? Тому що протидія тривозі – це не спокій, а реальність.
Коли в організмі і без того бардак, розхитувати крихку рівновагу речовинами, які впливають на мозок, як мінімум нелогічно.
Під час нападу тривоги переведіть увагу на щось цікаве, позитивне, звичне і приємне для вас. Поговоріть з близькою людиною, голосно прочитайте вірш, заспівайте пісню, прийміть прохолодний душ, поприсідайте, послухайте музику.
Тут діє правило «чим більше, тим краще». Вчіться дихальним вправам, шукайте розслаблюючі пози йоги, пробуйте музику або навіть ASMR (що це таке – дізнаєтесь тут), пийте ромашковий чай або використовуйте в кімнаті ефірне масло лаванди. Пробуйте усі варіанти, поки не знайдете ті, що будуть допомагати саме вам.
Якщо ви знаєте когось, хто страждає через свою тривожність і хочете допомогти, так прямо і запитайте: «Чим я можу тобі допомогти?» Краще поставити це питання коли людина в спокійному стані.
Якщо вас дратує або виснажує людина з тривожним синдромом – це нормально. Ніхто вам через це не дорікає. Але у вас є можливість піти від цих проблем. У людини з синдромом такої можливості немає.
Тому не треба виливати своє роздратування на тривожну людину, живлячи її почуття провини. Не треба умовляти заспокоїтися, людина і сама б хотіла це зробити. Все це тільки посилює ті емоції, з якими вона і так не справляється.
Відволікти її чимось, вислухати або просто побути з нею. Головне – не «грузіть», щоб людині було легше заспокоїтися.
Доброта потрібна всім, а особливо людям, які не схильні проявляти доброту до самих себе. Можливо, ви здивуєтеся, дізнавшись, як багато для людей значать дрібниці: посмішка, схвалення, комплімент… Як вони можуть підняти настрій!
Тривожні люди часто бояться самі попросити про щось таке, і особливо тоді, коли це їм потрібно найбільше.
Також не забувайте підписуватися на нашу групу у Telegram – t.me/TASlife, на нашу сторінку в Instagram, та на нашу сторінку у Facebook – facebook.com/taslifeofficial