З усіх досліджень, що вивчають ефект від бігу, навряд чи ви знайдете хоч одне, яке б заперечувало його користь для ментального здоров'я. І частіше за все, говорячи про позитивні наслідки тривалого бігу, згадують таке явище, як "ейфорія бігуна".
Підозрюємо, що про цю "ейфорію" чули навіть ті, хто сам ніколи не бігав.
Як це не дивно, але вчені досі сперечаються щодо причин виникнення цього явища, його прояви та розповсюдженість.
Спробуємо сьогодні розібратись разом із ними!
Що таке "ейфорія бігуна"?
Найчастіше цей стан описують як інтенсивне відчуття щастя та піднесення, яке з’являється приблизно через 45 хвилин бігу (це залежить від вашої швидкості та рівня фізичної підготовки) і часто залишається після завершення пробіжки.
Але справа в тому, що "ейфорія бігуна" - це міф. Принаймні, в тому сенсі, що це якесь одне усталене явище з однаковим ефектом, що з'являється внаслідок одних і тих самих фізіологічних процесів в організмі.
Адже, наскільки вченим вже вдалось розібратись, в появі цього приємного стану задіяні щонайменше чотири різні механізми - тож ми можемо говорити про чотири різних "ейфорії".
Що це за механізми?
1. Ендорфіни.
Найпопулярніша теорія — це гіпотеза впливу ендорфінів, яка з’явилася у 1980-х роках. Саме тоді дослідники з'ясували, що після тривалого бігу в крові активуються ендорфіни. Ендорфіни є природними знеболювальними нашого організму, тому за своїми власнивостями вони схожі на морфін і героїн. У нашому мозку є опіоїдна система, і коли вона активується, ми відчуваємо менше болю і більше щастя.
Та згодом виявилось, що через свій великий розмір молекули ендорфінів, не можуть потрапити в мозок через гематоенцефалічний бар’єр і циркулюють лише в нашій периферичній нервовій системі, запобігаючи болю в м'язах.
І тоді виникло питання - а як ендорфіни, які знаходяться лише у крові, викликають відчуття ейфорії в мозку? Так з'явились наступні теорії...
2. Ендоканабіноїди.
В 2015 році вчені з'ясували, що існує ще одна хімічна речовина, яку організм виробляє під час бігу, це ендоканабіноїди. Як випливає з назви, ендоканабіноїди є подібними до канабісу речовинами. Тобто організм виробляє речовину, схожу на марихуану, яка дає досить буквальне відчуття ейфорії.
Першим відкритим ендоканабіноїдом був анандамід (анамід), що отримав свою назву від санскритського слова "ананда" - "блаженство". До того ж, на відміну від ендорфінів, маленькі молекули ендоканабіноїдів дійсно можуть потрапляти в мозок.
Теорія досить переконлива, але і це ще не все...
3. Розфокусована увага.
Вчені з вивчення зору розрізняють фокусовану та розфокусовану (або розподілену) увагу. Наша увага за замовчуванням зосереджена на завданні, яке ми виконуємо. Наприклад, слідкуємо за дорогою, коли керуємо автомобілем, чи намагаємось зосереджено слухати начальника і періодично кивати під час зум-колу...
Але в ті рідкісні випадки, коли протягом тривалого часу наш погляд та увага не фокусуються на чомусь конкретному, це призводить до надзвичайно приємного відчуття, яке також може з'являтись під час медитації. І враховуючи, що під час бігу тіло через деякий час переходить на автопілот, те саме медитативне розфокусування також відбувається під час бігу.
4. Вплив вищого рівня.
Ні, мова не про вищі сили, а про психологію, адже цей термін використовується для опису процесів, які починаються з вищих когнітивних функцій (наприклад, переконання та очікування) і впливають на наші сприйняття та поведінку.
Пригадайте, чи відчували ви хоч щось схоже на ейфорію бігуна, коли здавали крос у школі? Навряд чи... Можливо, це відбувалось тому, що ви просто не знали, що маєте відчувати щось ще окрім полегшення, що фізра, нарешті, скінчилась і можна піти додому.
Однак тепер, коли ми всі щось чули про "ейфорію бігуна" і хочемо бути причетними до цього стану, ми шукаємо найменші його прояви і видаємо бажане за дійсне?
Звісно, це не означає, що ейфорія бігуна є лише питанням самонавіювання, але знання про цей ефект бігу, безумовно, може змусити вас прибільшити його прояви (або взагалі помітити).
Чи можна відчути ейфорію бігуна від інших видів спорту?
Так, ейфорія бігуна — трохи оманлива назва, адже схожий ефект спостерігався і в інших видах спорту, наприклад велоспорті та веслуванні. Здається, що саме тривалість є ключовим аспектом для досягнення стану ейфорії.
То як багато бігунів взагалі відчувають "ейфорію бігуна"?
Попри те, що про цей феномен говорять всі і доволі часто, опитування показують, що це насправді досить рідкісне явище. Є багато спортсменів і бігунів, які ніколи його не відчували. Ба більше - досить велика кількість бігунів відчувають по завершенні тривалої дистанції втому або навіть легку нудоту.
Зрештою, чи варто фокусуватись на примарній ейфорії, коли кожен з нас може просто насолоджуватись процесом?
Користь бігу для ментального здоров'я.
Не ейфорією єдиною, адже переваги від цього виду спорту на ній закінчуються.
Регулярні кардіо вправи можуть стимулювати ріст нових кровоносних судин, що живлять мозок, та сприяють утворенню нових клітин мозку в певних місцях через процес, який називається нейрогенезом. Це призводить до загального покращення роботи мозку та запобігає спаду розумової активності.
А в мозку спортсменів, що тренуються регулярно, збільшується в об'ємі гіпокамп — частина мозку, пов’язана з пам’яттю та навчанням.
Якщо цих переваг недостатньо, тримайте ще:
- Покращення робочої пам’яті та концентрації
- Краща здатність перемикатися між завданнями
- Підвищений настрій
Тож, додавши біг в своє життя, ви отримаєте набагато більше, ніж просто фізичні переваги.
До речі, не забудьте також додати і страховий захист спортсменів, щоб нічого не псувало ейфорію від бігу!
