Піклування про своє здоров’я це сфера життя настільки об’ємна, що знати все звичайна людина просто не може. У той же час критично важливо розбиратися принаймні у ключових аспектах: як здійснювати профілактику, де і з якою регулярністю здавати аналізи, які обстеження є виправданими…
Саме складність теми і її прив’язка до емоційного сприйняття є зручною основою для поширення міфів навколо захворювань; деякі з патологічних процесів є додатково стигматизованими, бо асоціюються (справедливо або ні) із групами населення, які ми сприймаємо як антисоціальні.
Вірусні гепатити є якраз такими хворобами, про які хибних уявлень у населення більше, ніж правильних знань. Тому сьогодні розвінчаємо кілька міфів та поділимося науковою інформацією, а в кінці статті дамо рекомендації щодо тестування та інших кроків, можливих в Україні.
Що таке гепатит?
Загалом цим словом називають будь-який запальний процес у печінці, адже hepar з латини означає “печінка”, а закінчення -ит - запалення. Тобто це процес, що зачіпає клітини печінки, не дає їм нормально функціонувати та у разі прогресування може призвести до їхньої загибелі.
Печінка є одним із життєво важливих органів нашого тіла, адже виконує безліч функцій:
- очищує кров від токсинів
- виділяє ферменти
- здійснює обмін мікроелементів
- бере участь у підтриманні балансу білків, жирів та вуглеводів
- відіграє роль у кровотворенні
- створює запас енергії завдяки перетворенню глюкози
- продукує жовч, важливу для травлення
- захищає організм від інфекцій і т.д.
При порушенні функцій печінки страждають усі органи, але найбільший негативний ефект токсини здійснюють на головний мозок. Порушення роботи мозку називається енцефалопатією, і вона характерна для пацієнтів, у яких зокрема тяжкі форми вірусних гепатитів.
Симптоми гепатитів схожі:
- Лихоманка
- Втома
- Втрата апетиту
- Нудота і блювання
- Біль у животі, особливо в правому підребер'ї
- Пожовтіння шкіри та склер (жовтяниця)
- Темний колір сечі та світлий колір калу
Серед причин захворювання окремо виділяють віруси, яких є десятки різновидів, однак найпоширенішими є гепатити А, В та С, про які детальніше поговоримо далі.
Вірусний гепатит А
Гепатит А — це інфекційне захворювання печінки, яке викликається вірусом гепатиту А (HAV) з родини Picornaviridae. Цей вірус стійкий до дії багатьох дезинфікуючих засобів та умов навколишнього середовища, що робить його поширення досить простим. Основною причиною зараження є вживання їжі або води, забрудненої вірусом.
Гепатит А передається також через тісний контакт із інфікованою людиною. Найчастіше гепатит А зустрічається в регіонах з низьким рівнем санітарії та гігієни (Африка, Азія, Південна Америка), однак епідемії бувають і в Україні, зокрема якщо у водогін потрапляють забруднені маси (прорив каналізації, повені тощо), або якщо через складні умови люди змушені їсти неякісні продукти.
Симптоми гепатиту А можуть бути від легких до важких,проявляються вони зазвичай через кілька днів після інфікування. У дітей захворювання часто протікає безсимптомно або з мінімальними проявами.
Вакцинація
Вакцинація є найефективнішим методом профілактики гепатиту А. Вакцини проти гепатиту А містять інактивований вірус, який не може викликати захворювання, але стимулює імунну систему виробляти антитіла. Вакцинація рекомендується всім дітям віком від 1 року, а також дорослим, які знаходяться в групі ризику, зокрема медичним працівникам, мандрівникам до регіонів з високим рівнем зараження гепатитом А та людям з хронічними захворюваннями печінки. Також проживання у місцевості, де бувають перебої з постачанням чистої води і свіжих продуктів харчування, підвищує ризик інфікування.
Після перенесеного гепатиту А в організмі виробляється стійкий імунітет до цього вірусу. Однак щепитися від хвороби заздалегідь - найкращий варіант, аби не піддаватися ризику. Вакцина Хаврикс або Твінрикс (комбінована, одночасно від варіантів А та В) доступна у клініках та аптеках України платно для дорослих.
Лікування
На сьогодні не існує специфічного лікування гепатиту А. Терапія спрямована на підтримку функції печінки та полегшення симптомів. Основні рекомендації включають:
- відпочинок та зменшення фізичних навантажень;
- дотримання гігієнічних норм та раціональне харчування;
- споживання достатньої кількості рідини для запобігання зневоднення;
- уникання алкоголю та речовин, які можуть пошкодити печінку.
Більшість людей одужують без ускладнень протягом кількох тижнів або місяців.
Крім вакцинації, важливими є основні заходи профілактики:
- дотримання правил особистої гігієни, особливо миття рук після відвідування туалету та перед прийомом їжі;
- використання безпечної питної води;
- термальна обробка їжі, особливо морепродуктів.
Вірусний гепатит В
Захворювання печінки, спричинене вірусом гепатиту В (HBV), який належить до родини Hepadnaviridae. Цей вірус надзвичайно стійкий до зовнішнього середовища та багатьох дезінфікуючих засобів, що робить його особливо небезпечним. Зараження може відбутися через контакт із кров'ю або іншими біологічними рідинами інфікованої людини. Основні шляхи передачі включають:
- переливання крові або продуктів крові, заражених вірусом;
- використання нестерильних шприців та голок, наприклад, серед споживачів ін'єкційних наркотиків;
- незахищені статеві контакти з інфікованими партнерами;
- передача від матері до дитини під час пологів.
Симптоми гепатиту В можуть варіюватися від легких до важких. У багатьох випадках інфекція може протікати безсимптомно, особливо у дітей. Основні прояви гепатиту В співпадають із загальними, описаними вище. У гострій фазі, через кілька днів або тижнів після інфікування, хвороба може проявитися неспецифічно: підвищенням температури, ломотою в тілі, слабкістю, що часто сприймають як застуду. На цьому етапі виявити вірус практично неможливо. Хронічний гепатит В, не пролікований вчасно, підвищує ризик розвитку цирозу печінки та гепатоцелюлярної карциноми (рак печінки).
Лікування гепатиту В залежить від стадії та форми захворювання (гостра чи хронічна). При гострому гепатиті В специфічне лікування зазвичай не потрібне, оскільки організм часто здатний самостійно боротися з інфекцією. Рекомендовано відпочинок, раціональне харчування, вживання достатньої кількості рідини, відмова від алкоголю та гепатотоксичних препаратів.
При хронічному гепатиті В необхідне довготривале лікування, спрямоване на зменшення вірусного навантаження та попередження ускладнень. Основні препарати для лікування хронічного гепатиту В включають:
- Антивірусні препарати, такі як Ентекавір, Тенофовір;
- Інтерферони, які підвищують імунну відповідь організму на вірус
Вакцинація проти гепатиту В є найефективнішим методом профілактики.
Вакцинація рекомендована для всіх новонароджених, дітей, підлітків та дорослих, які входять до груп ризику. Вакцинація здійснюється в три етапи:
- Перший етап — введення вакцини.
- Другий етап — через один місяць після першого.
- Третій етап — через шість місяців після першого.
Зробіть щеплення від гепатиту В, якщо ще не зробили цього; вакцина Енджерікс або Твінрикс доступні у сімейного лікаря, в приватних клініках та аптеках. Процедура переноситься добре більшістю людей та формує стійкий імунітет до хвороби.
Профілактика гепатиту В включає декілька основних заходів:
- Вакцинація
- Використання стерильних інструментів під час медичних процедур
- Безпечні статеві практики (використання презервативів)
- Обмеження контакту з кров'ю та іншими біологічними рідинами
Завдяки дотриманню цих заходів можна значно знизити ризик зараження гепатитом В та попередити тяжкі наслідки цього захворювання.
Чи виліковний гепатит В?
Це запитання найбільше тривожить пацієнтів, які через страх відмовляються навіть від думки про тестування. Звісно, захворювання залишається глобальною проблемою охорони здоров'я, але завдяки сучасним методам профілактики та лікування можна ефективно контролювати його поширення та вплив на здоров'я населення. Що раніше виявлено хворобу, то краще вона віддається лікуванню; в частині випадків ми не можемо повністю позбавитися від віруса, однак ліки допомагають підтримувати гарне самопочуття, і людина проживає якісні роки без проявів.
Вірусний гепатит С
Збудником гепатиту С є вірус HCV, що належить до родини Flaviviridae. Вірус має кілька генотипів (від 1 до 6), кожен з яких може по-різному реагувати на лікування. HCV здатний до значних мутацій, що ускладнює розробку ефективної вакцини.
Симптоми гепатиту С ідентичні таким у гепатитів А та В. Хвороба може довго (до 10 років) протікати у прихованій формі, але в результаті проявитися яскраво і одразу багатьма скаргами та ускладненнями (цироз або рак печінки).
Як передається гепатит С:
- Використання спільних голок або шприців серед споживачів ін'єкційних наркотиків.
- Погано стерилізовані медичні інструменти під час процедур.
- Переливання зараженої крові або продуктів крові (хоча такі випадки рідкісні у розвинених країнах завдяки ретельному контролю).
- Передача від матері до дитини під час пологів.
- Незахищені статеві контакти.
Лікування
Лікування гепатиту С значно покращилося за останні роки завдяки розробці нових противірусних препаратів. Основні методи лікування включають:
- Противірусні препарати прямої дії (DAA): ці препарати безпосередньо впливають на вірус, пригнічуючи його розмноження. До них належать такі препарати, як софосбувір, ледіпасвір, даклатасвір та інші. Вони забезпечують високий рівень вилікування (понад 90%) з мінімальними побічними ефектами.
- Інтерферон та рибавірин: ці препарати раніше були основою лікування гепатиту С, проте вони мають значні побічні ефекти і менш ефективні порівняно з сучасними DAA.
Лікування гепатиту С зазвичай триває від 8 до 12 тижнів, залежно від генотипу вірусу та інших факторів. Рання діагностика та своєчасне лікування є ключовими для запобігання розвитку серйозних ускладнень.
Профілактика гепатиту С включає декілька важливих заходів:
- Використання одноразових або ретельно стерилізованих медичних інструментів.
- Уникання спільного використання голок та шприців.
- Безпечні статеві практики, зокрема використання презервативів.
- Проведення регулярних тестів на гепатит С для осіб з груп ризику, що дозволяє вчасно виявити захворювання та почати лікування.
Як визначити, чи є хвороба, і кому варто це зробити?
Найважливіше обговорити це питання з точки зору гепатитів В та С, адже гепатит А не переходить у хронічну форму та зазвичай минає без наслідків. Враховуючи актуальність проблеми поширення вірусів, а також тривалий безсимптомний перебіг, пройти тест на гепатит періодично варто усім дорослим людям. Зокрема, ті, хто не щеплений від гепатиту В, мають перевірятися на нього щонайменше раз на рік. Для визначення наявності антитіл до вірусів існують швидкі тести по крові з пальця, які вже за 5-15 хвилин дають відповідь. Подібне обстеження доступне безкоштовно у кабінетах довіри, сімейних лікарів, часом на масових подіях - фестивалях, днях відкритих дверей у клініках тощо.
Лікуванням та веденням пацієнтів із вірусними гепатитами займається інфекціоніст. Залежно від стану прийом ліків здійснюють вдома або в стаціонарі. Також велике значення має підтримуюча терапія, яка полегшує прояви як самої хвороби, так і побічних ефектів лікування. В Україні з’являється все більше програм безкоштовного медичного забезпечення для пацієнтів із гепатитами, тому варто не відкладати чергове обстеження, а пройти його якомога раніше.
Будь-які природні чи техногенні катастрофи, воєнні дії, масове переселення людей статистично завжди пришвидшують поширення гепатитів. У сенсі варіантів В та С дуже важливо контролювати контакти із кров’ю, у тому числі при наданні першої допомоги пораненим. Наразі усім, військовим та цивільним людям, варто мати із собою латексні рукавички, використовувати їх за необхідності та перш за все думати про власну безпеку при порятунку інших.
