Погодьтеся, завжди приємно, коли на роботі тебе оточують ввічливі та симпатичні колеги із гарним почуттям гумору.
Взагалі пощастило - якщо вони не мають звички голосно розмовляти по телефону та не розігрівають в мікрохвильовці щось надто "ароматне".
Ми ж в компанії зірвали справжній джекпот, адже наші колеги, на додачу до всього вищепереліченого, мають дуже круті хоббі поза роботою, дізнаватись про які - завжди цікаво та корисно для власного кругозору.
Олена Бардюк, наша фея з Департаменту корпоративного бізнесу, не лише красуня та спортсменка, а й прихильниця активного відпочинку. Нещодавно вона повернулась із захоплюючої подорожі українськими горами і ми не могли не поділитися із вами її яскравими враженнями та фотографіями, що заслуговують на окремий блог.
Тож далі - розповідь самої Олени від першої особи:
Поки всі дружньо перевертають календарі я поділюся враженнями від свого другого в житті походу.
Цього разу ми з моєю божевільною (в хорошому сенсі) подругою Іриною вирішили не розмінюватися на дрібниці і вибрали 9-денний похід загальною протяжністю 105 кілометрів.
А все тому що я хотіла на гору Томнатик в Чернівецькій області, а Іра - на гору Піп Іван у Івано-Франківській області, і нам потрібно було їх об'єднати в один похід. І, як не дивно, такий маршрут є, правда, не дуже популярний.
Разом з агенством Pohod v Gory і нашим чудовим гідом Богданом ми подолали можливе і неможливе: спекотну жару (всі дружно пообгорали частково і в несподіваних місцях), дощі (сушилися довго і тільки багаття рятували), шквальні вітри (які в прямому сенсі збивали з ніг на вершинах).
Крім сходжень розважалися ще переходом крижаної гірської річки вбрід по коліно (з рюкзаками на плечах, звичайно), купанням в річках і джерелах, приготуванням їжі на багатті і вечірніми посиденьками з розгадуванням "данеток".
На третій день походу після чергового дощу ми випадково натрапили на туристичний притулок, де були щасливі просушитися і відігрітися біля справжньої сільської печі, спробувати домашнього сиру і молодого вина (цей вечір всі туристи згадували з особливою радістю).
Незважаючи на труднощі і перепони маршрут був пройдений повністю. Хоч і з невеликим відхиленням через те, що прикордонники нас не пропустили в буферну зону, завдяки чому ми пішли трохи іншим - більш цікавим і мальовничим - шляхом.
Підкорені 4 вершини-двотисячники (гора Піп Іван Чорногірський (2022 м), гора Бребенескул (2035 м), гора Гутин Томнатик (2016 м), гора Ребра (2001 м), придбано новий життєвий досвід у вигляді похідних лайф-хаків.
Наприклад, як розвести багаття на висоті 1700 метрів, якщо на такому рівні не ростуть дерева?
Все просто: потрібно взяти з собою колоди для багаття з висоти 1500 метрів, підняти їх на 2000 метрів, а потім спустити на 1700 метрів - і готово! :)
Після всього пережитого і пройденого, як не дивно, я відчувала себе цілком бадьоро, і навіть не можу сказати, що прям сильно втомилася.
Багато знайомих мене питають як я відпочила? Складно назвати такий похід відпочинком в фізичному сенсі, але в емоційному - це був на 200% відпочинок від щоденної рутини і звичних обридлих картинок! Я б нізащо не проміняла такий похід на пляжне дозвілля.
І в кінці невеликий спойлер: види з Попа Івана і загальна атмосфера мені сподобалися більше, ніж на Говерлі ;)
А зараз - фотощоденник нашої підкорювачки гір:
Покинута база радянської ППО - «Памір» на горі Томнатик (1565 м).
Чим ще розважатися під час переходів як не робити селфі на ходу?!
Принади похідного життя
В оточенні красот природи
В оточенні красот природи. Частина 2
Чудові краєвиди з гори Піп Іван Чорногірський (2022 м). Покинута обсерваторія "Білий слон"
В гарній компанії завжди весело і цікаво
Підкорення інших двотисячників: гора Бребенескул (2035 м), гора Гутин Томнатик (2016 м), гора Ребра (2001 м)
Гір забагато не буває!
Казкові краєвиди!
Кілька годин в Івано-Франківську
Деталі маршруту
Якщо на цьому моменті ви вже ледь стримуєте заздрість до пригод нашої Олени - не гайте час та збирайтесь у власну подорож! Адже рання осінь в горах - це справжня магія!
Визначитися із маршрутом може допомогти і наш блог про гори.
Маєте цікавий досвід подорожей Україною чи світом?
Розкажіть про нього нам!
Пишіть на taslifemarketing@gmail.com з темою «Подорожуй із TAS» і ми поділимось вашими пригодами із читачами блога.
P.S. Також не забувайте підписуватися на нашу групу у Telegram – t.me/TASlife, та на нашу сторінку у Facebook – facebook.com/taslifeofficial