Як керівнику дізнатись про свої сильні та слабкі боки? Як їх діагностувати та, головне, що потім робити?
Навіщо діагностувати себе і чи часто це робити?
Адекватно себе оцінювати має кожна людина, але лідеру компанії чи організації слід поставитися до цього ще більш виважено.
Керівник відповідає не тільки за самого себе, а й за всю команду. А ще за мету, до якої веде компанію, та за результат.
У лідерів має бути високий рівень усвідомленості. А вона передбачає, зокрема, й розуміння своїх сильних і слабких боків. Відстежувати їх потрібно регулярно. Результати стандартних тестів особистості дійсні рік-півтора. За цей період людина змінюється.
Мінімум раз на рік треба подумати, як ти почуваєшся, де знаходишся, куди йдеш. Взагалі, наскільки те, яким ти є зараз, відповідає завданням, що стоять перед тобою.
Діагностувати свої якості можна самостійно. Але якщо хочете швидких і коректних результатів, краще звернутися до експертів – коучів, менторів, консультантів з особистої та професійної ефективності. В окремих випадках – до психологів. Пройшовши шлях діагностики й розшифрування результатів із фахівцем, надалі ви зможете робити це самостійно.
У деяких міжнародних компаніях у контракті керівника прописано, що він має відвідувати психолога. В Україні ця культура тільки зароджується. А тим часом пандемія виявила важливість ментального здоров’я. Деякі українські компанії вже починають брати психологів до штату. Втім, експерти радять віддавати цю послугу на аутсорс як страховку: штатному психологу платить компанія, а це збільшує ризики, що інформація про клієнтів втратить конфіденційність.
Як визначити свою силу та слабкість?
Крок 1: спостереження.
Подумайте й запишіть, що ви любите робити на роботі, а що ні. Що у вас виходить легко, а де треба докладати багато зусиль. Потім 7–10 днів фіксуйте у списку нові пункти. Наприклад: часто змушуєте інших чекати на себе або нервуєте, перш ніж попросити партнера про послугу. Так, через 10 днів у вас буде перший список.
Крок 2: опитування.
Поцікавтеся у підлеглих, родини, друзів, які ваші риси їм складно сприймати. Підлеглим краще роздати анонімні анкети. Ця інформація сформує другий список.
Крок 3: тестування.
Варто пройти:
• тест Адізеса, який покаже ваш лідерський потенціал і стиль управління;
• класика – тест Хогана: він визначає сфери розвитку особистісних навичок, особливості лідерського стилю та який коучінг потрібен людині – професійний чи особистий;
• тестування за методикою DISC допоможе розібратися, який у вас тип особистості.
Багато з цих тестів є у вільному доступі. Але за розшифруванням результату краще звернутися до консультанта, який володіє конкретною методикою. Зазвичай їхні контакти є на сайтах з тестами. Результати тестів дадуть вам третій список.
Крок 4: визначення мети.
Об’єднайте три списки в один. Так ви знатимете, у якій точці перебуваєте. Потім визначтеся, де саме хочете бути. Напишіть, які риси характеру й вміння треба розвивати, щоб дістатися туди. Порівняйте зі своїм списком і зосередьтеся на тому, чого вам не вистачає для досягнення мети.
Що робити з недоліками?
За бажання можна поліпшити будь-які навички, в інтернеті можна знайти купу методик для цього завдання. З уміннями ж усе складніше. Питання: робити самому чи делегувати – нескінченне. У кожного фахівця щодо цього власна думка.
З одного боку, не слід змушувати себе робити те, до чого не маєте хисту. А з іншого – керівник має знати, як перевірити роботу підлеглого та що значить гарний результат. Наприклад, ви не любите працювати з цифрами, тому делегували аналітику фахівцю й зовсім не перевіряєте звіти. Через це є ризик, що фахівець подає вам неправдиву інформацію. Тож, ви маєте знати, як читати звіти й робити їх.
Інвестуйте час і кошти в діагностику та саморозвиток і тоді досягнете максимуму в бізнесі та житті!
Це перевірили на собі бізнесмени зі списку Forbes.
