"Щастя не купиш за гроші!"
Ми всі з дитинства чули цю фразу. Однак, чим дорослішими ми ставали, тим частіше закрадалась думка, що саме гроші здатні вирішити, якщо не всі, то більшість наших проблем...
А як воно насправді?
Насправді, як і в більшості складних питань - істина десь посередині.
Хоча таке поняття, як гроші, з'явилось в житті людини ще до початку писемної історії, питання впливу грошей на емоції, самосприйняття та світогляд почали цікавити людство лише в 70-ти роки минулого століття. Відтоді було здійснено величезну кількість досліджень на цю тему.
Одне з них, під назвою "Гарвардське дослідження розвитку дорослих" розпочалось в далекому 1938 році і триває досі.
Вже понад 86 років дослідники відстежують життя двох груп чоловіків: студентів Гарвардського коледжу та хлопців з найбідніших районів Бостона.
І не тільки їх - а й їхніх нащадків.
На сьогодні близько 60 учасників, з яких розпочиналось це дослідження, живі і продовжують брати в ньому участь. А разом з ними - більше 2 000 людей, які складають друге і третє покоління.
За результатами зроблених висновків, два роки тому було написано книгу "Щасливе життя: уроки найдовшого у світі дослідження щастя". Його автори - Роберт Волдінгер (на фото справа) і Марк Шульц (зліва) - відповідно, керівник та асоційований директор цього Гарвардського дослідження.
Ось що вони з'ясували.
Гроші, безумовно, є великою частиною нашого повсякденного життя, і до певного рівня доходу (для США це 75 000 доларів на рік, як з'ясувалось у відомому дослідженні, про яке ми писали ось тут) вони дійсно впливають на наше задоволення, забезпечуючи основні потреби та даючи можливість гідно утримувати сім’ї.
Однак, після цього рівня, кореляції немає.
Тому досвідчені Фінансові експерти розглядають гроші не як кінцеву мету, а як засіб для досягнення значущого існування.
“Гроші не можуть купити нам щастя, але вони є інструментом, який може дати нам безпеку, захист і відчуття контролю над життям,” стверджує Шульц у своїй книзі. “А насправді, сенс життя полягає в наших зв’язках з іншими людьми. Саме наші стосунки роблять нас щасливими.”
Ось 5 ключових інсайтів, які автори "Щасливого життя" вклали у свою книгу.
1. Стосунки, які ми підтримуємо протягом життя, роблять нас щасливішими та здоровішими, а самотність руйнує здоров’я.
Якщо ми поглянемо на всі 86 років Гарвардського дослідження і зведемо його висновки до одного принципу, що також підтверджується висновками з безлічі інших досліджень, то він буде наступним: гарні стосунки роблять нас здоровішими та щасливішими.
Наука також показує, що відсутність гарних стосунків погіршує наше здоров’я та благополуччя. Люди, що є більш ізольованими від суспільства, ніж їм хотілося б, втрачають здоров’я швидше, ніж ті, хто відчуває зв’язок з іншими. Самотні люди також живуть менше. Хронічна самотність збільшує ймовірність смерті на 26%.
На жаль, це відчуття відчуженості від інших зростає. Приблизно один з чотирьох американців зізнається, що відчуває себе самотнім, а у Великій Британії навіть призначили міністра самотності для вирішення цієї великої проблеми громадського здоров’я.
Тому, якщо ви хочете зробити бодай один крок, який наблизить вас до відчуття щастя та вплине на ваше здоров’я, нехай ваш вибір буде спрямований на культивування теплих стосунків.
2. Стосунки не підтримуються самі по собі, вони потребують активного залучення і роботи.
Ми схильні думати, що як тільки ми встановимо дружні чи інтимні стосунки, вони будуть підтримуватися самі по собі. Але стосунки, в які не вкладаються сили, атрофуються - як і м'язи.
Коли учасники Гарвардського дослідження досягли 70-80 років, в них запитали, про що вони шкодують найбільше. Багато хто відповів, що шкодує, що не приділяв більше уваги своїм стосункам. Вони говорили про друзів, з якими втратили зв’язок, про близьких родичів, з якими хотіли б проводити більше часу.
На відміну від зважування, оцінка соціальної форми вимагає від нас трохи більше тривалої саморефлексії.
Знати, як покращити соціальні зв’язки – нашу соціальну форму – значно важче, ніж оцінити, чи потребує наше тіло корекції спортом або дієтою.
Необхідно неупереджено оцінити свої стосунки і бути чесним з собою щодо того, куди ми витрачаємо свій час і чи підтримуємо зв’язки, які нас заряджають позитивом. Це також означає запитати себе, чому ми обираємо знаходитись у складним у стосунках, які забирають енергію та час.
3. Кар'єрний успіх не дорівнює щастю.
Наше суспільство схильне уявляти, що великі досягнення вирішать всі наші проблеми. Але це не так.
У Гарвардському дослідженні учасники з престижнішими роботами і більшими зарплатами не були щасливішими у своєму житті.
Ідея, що можна знайти щастя в гонитві за досягненнями, орієнтованими на гроші – як велике підвищення або певна сума на вашому пенсійному рахунку – відсуває щастя в майбутнє і робить його недосяжним.
Проблема з таким підходом полягає в тому, що життя проходить повз вас.
4. Готуйтеся до життя після виходу на пенсію вже зараз.
Після виходу на пенсію багато людей стикаються із ризиком для власного відчуття щастя та самоповаги: оскільки багато хто ідентифікує себе зі своєю кар’єрою та посадою, пенсія може позбавити впевненості і змусити відчувати себе непотрібним.
Тож, якщо вам 30 і більше років, варто вже зараз думати про цей перехід.
Знайдіть мету та сенс життя поза офісом. Це можуть бути нові хоббі, групові види спорту, відновлення старих дружніх стосунків або ж волонтерство.
Люди, які найкраще справляються з виходом на пенсію, це ті, хто активно до неї готувався, думав про свої соціальні зв’язки та створював мережу спілкування поза роботою.
Додамо від себе: є ще один аспект, про який варто замислитись українцям у 30+ років. І це створення пенсійного капіталу, який дозволить не залежати цілковито від державної пенсії. Зручним фінансовим інструментом для цієї мети є пенсійне страхування життя, що дозволяє в комфортному для себе темпі накопичити необхідну суму, з якої потім будуть виплачуватись щомісячні ануїтети, а також надає страховий захист життя і здоров'я протягом періоду накопичення.
5. Ніколи не пізно покращити свої стосунки з іншими.
Серед усіх учасників Гарвардського дослідження, чоловік на ім'я Ендрю Дірінг вів один із найбільш ізольованих способів життя. У дитинстві його сім’я часто переїжджала, і він не мав можливості завести друзів на бодай якийсь тривалий період часу. Труднощі з налагодженням значущих зв’язків продовжувалися навіть після одруження в 30 років. А коли в 65 Ендрю запитали, хто його найближчі друзі, він просто написав: “ніхто”.
Коли Ендрю було 67 років, через проблеми зі здоров’ям він був змушений піти з роботи, що була одним з небагатьох джерел задоволення і спілкування в його житті. Приблизно в той самий час він вирішив розлучитися. Він був самотнішим, ніж будь-коли...
Згодом Ендрю вирішив почати ходити в спортзал біля свого будинку. Через три місяці він уже знав всіх відвідувачів у клубі і з нетерпінням чекав зустрічей з ними. А згодом виявилось, що дехто з них поділяє його любов до старих фільмів, і вони почали збиратися разом на кіносеанси.
Коли організатори дослідження перевіряли стан Ендрю у його вісімдесят, вони запитали, як часто він виходить з дому, щоб побачитись з кимось, або сам приймає гостей. Він відповів: “щодня”, що було значною зміною порівняно з його попередньою відповіддю “ніколи”.
Ми живемо у світі, що відчуває шалену спрагу людського спілкування та міцних стосунків. Іноді ми можемо відчувати, що дрейфуємо по життю, що ми самотні і що ми вже не можемо нічого змінити. Так само думав і Ендрю в свої 67. Але правда в тому, що для дружнього спілкування ніколи не буває пізно.
Сам собі Гарвардський дослідник.
Навіть якщо нам з вами не вдалося потрапити до учасників Гарвардського дослідження, нічого не заважає періодично проводити таку ж саме самооцінку власного благополуччя та задоволеності життям.
Виділіть для себе зручний час для роздумів та дайте відповідь на запитання:
- Чи ви щасливі тут і зараз?
- Чи знаходитесь ви там, де хочете бути?
- Чи є у вашому житті сфери, в яких ви почуваєтесь невпевненим чи слабким?
- Чи задоволені ви спілкуванням з людьми, які вас оточують?
Якщо ви дійдете висновку, що ваші кар’єра, дружні стосунки та фінансовий стан не працюють разом, щоб забезпечувати ваше життя метою і сенсами, ніколи не пізно скоригувати свій життєвий шлях. Адже щастя в тому, щоб робити те, що є важливим для вас і приносить користь іншим.
