Чому одні легко відкладають гроші на нову машину і дорогу відпустку, а інші живуть від зарплати до зарплати?
Питання бідності та багатства - набагато глибше, ніж просто відсутність мотивації до заробітку або ж отриманий спадок.
Бідність - це більше, ніж відсутність грошей: бідність змінює хімічний склад організму людини.
До такого висновку прийшли вчені-еволюціоністи Фінляндії і Великобританії. Про вплив бідності на мозок людини і на весь організм постійно з'являються нові дані.
Виявилося, що погане становище і стурбованість виживанням буквально пожирають людину зсередини. Гормони стресу, такі як адреналін і кортизол, виробляються активніше. Якщо почуття незахищеності зберігається, організм знаходиться в тривожному стані постійно.
Хронічний стрес скорочує кількість нейронних зв'язків в префронтальної корі головного мозку, а вона, в свою чергу, послаблює здатність мислити логічно. Постійний викид кортизолу виснажує клітини гіпокампу. Все це, в свою чергу, виснажує імунну систему і підвищує ймовірність виникнення захворювань. Кров'яний тиск зберігається високим, що підвищує ризик серцевих захворювань. Гормони стресу можуть змінити метаболізм, зробити людину більш повною і викликати діабет.
Тривалий період стресу прискорює і процес старіння. Через стрес виснажуються теломери, кінцеві захисні ділянки хромосом. У бідних людей вони коротші, ніж у людей, які не живуть в скрутному становищі.
Менталітет.
Минулого року Нобелівський комітет присудив премію Банку Швеції з економічних наук професору Массачусетського технологічного інституту Абхіджіт Банерджі та його дружині і співавтору Естер Дюфло. Мотивування: за "новий підхід в пошуку надійних і кращих підходів в боротьбі з глобальною бідністю".
У своїй роботі "Економічна теорія бідності. Радикальне переосмислення шляхів боротьби з глобальною бідністю", Банерджі і Дюфло поглянули на проблему тотальної бідності інакше, ніж це було прийнято робити раніше.
Вони поставили просте запитання: якщо вважається, що бідні люди є бідними тільки тому, що приймають погані економічні рішення, то чому вони так діють?
Навіщо бідні несуть гроші організаторам фінансових пірамід?
Чому витрачають час на сидіння перед телевізором, замість того, щоб піти на якісь безкоштовні професійні курси?
Чому бідні голосують на виборах за мільйонера, у якого на лобі надруковано слово "крадій"?
Все це погано, і кожне таке рішення заганяє бідну людину в ще гіршу ситуацію.
Але чому бідні поводяться саме так, а не інакше?
Тепер ми знаємо, що бідність призводить до появи подібних недоліків через порушення роботи мозку. А людина з зміненими рисами характеру, в свою чергу, починає приймати погані рішення і вести нерозумний спосіб життя.
Зокрема, стрес деформує часовий чинник при виборі благ: людина, що зазнає стрес, породжений безгрошів'ям, відхиляється від переваг, заявлених ним же самим в нестрессовій ситуації порівняного матеріального достатку, і обирає сьогохвилинні блага на шкоду благам довгостроковим.
Чи не в цьому криється причина "непопулярності" того ж накопичувального страхування життя в нашій країні, що протягом декількох поколінь поспіль пережила голод, війни та численні кризи?
Генетика.
Більш того, є дослідження, які показують, що сильний стрес змінює генотип і передається у спадок через епігеном - механізми, що керують активністю генів.
Епігенетичні фактори починають працювати під впливом навколишнього середовища. Наприклад, людина пережила сильний стрес і у неї вимкнувся певний ген, що відповідав за гальмування стресової реакції. Є дані, що такі зміни в епігеномі батьків можуть переходити до дітей. У підсумку замість нормально функціонуючого гена діти отримають вимкнений, а разом з тим - підвищену стресову реакцію на той чи інший подразник.
Діти.
Якщо говорити про бідність, то діти - найбільш незахищена група. Вони більш уразливі бо народжуються з не до кінця сформованим мозком. Це можна порівняти з відкритим кодом, який користувачі підлаштовують під себе. Навколишнє середовище, емоційний стан і характер мови людей навколо, особливості харчування, різноманітність іграшок - все це впливає на будову і роботу мозку майбутньої дорослої людини.
У нейронауці використовується поняття «збідненого середовища», в якому утруднено розвиток мозку через брак стимулів.
Тісний простір, відсутність різноманітних іграшок та рухливих ігор - це фактори, що роблять нейронний шар мозку тоншим. Це означає, що в збідненому середовищі нервові клітини гірше ростуть і утворюють нові зв'язки, а старі при цьому руйнуються більш активно, ніж в нормальних умовах.
Для максимального розвитку мозкового потенціалу дитини дуже важлива не тільки збагачене фізичне середовище, але і комунікація зі значущими дорослими.
Адже мова і спілкуваня - найважливіший фактор формування вищих психічних функцій.
Дослідження показали, що до 4 років дитина з високоосвіченої сім'ї чує в середньому 45 млн слів, з робочої - 26 млн, а та, що живе в малозабезпеченій сім'ї - тільки 13 млн.
Тож приблизно 20% відповідальності за низьку успішність дітей з бідних сімей дослідники покладають тільки на середовище, що сповільнює дозрівання мозку.
Стресовий стан матері також позначається на роботі мозку немовляти ще в утробі. Такі діти на молекулярному рівні втрачають механізми самоконтролю, а виростаючи, стають більш імпульсивні і схильні до поганих звичок і нервових розладів, ніж їх однолітки.
Тривалі спостереження показали, що у дорослих людей, чиє дитинство пройшло в бідності, підвищена активність мигдалини, а префронтальна кора, навпаки, «недопрацьовує» - навіть якщо тепер їхнє матеріальне становище покращилось.
Люди, що ростуть в стресі і постійно відчувають почуття безпорадності, виробляють зовнішній локус контролю - світовідчуття, при якому вони не мають впливу на своє життя і схильні делегувати відповідальність за неї на інших або на зовнішні обставини.
Мислення.
Люди з низьким доходом втрачають до 14 пунктів IQ, коли їм потрібно вирішувати завдання після роздумів про необхідність серйозної фінансової витрати.
Відомий експеримент, проведений індійськими вченими, показав, що одна й та сама людина в періоди бідності і багатства мислить по-різному.
Інтелектуальні здібності фермерів, які ледь не голодують до сезону врожаю, а потім скопом отримують солідний прибуток, перевіряли в двох точках - фінансового максимуму і мінімуму.
З'ясувалося, що, маючи труднощі з грошима, вони гірше вирішують завдання, в тому числі пов'язані з плануванням. Дослідники підкреслюють, що справа не стільки в самому стресі, скільки в тому, що голова людини, яка зазнає нужди, завантажена величезною кількістю дрібних розрахунків: де ужатись, де заощадити і т. д.
При цьому, як стверджують вчені, існує деяка валова пропускна здатність мозку - і вона обмежена.
Тому чим більше турбот - тим гірше працюють вищі психічні функції.
Бідній людині, в зв'язку з таким когнітивним перевантаженням, може бути важко не тільки спланувати фінансову поведінку, здобути освіту і мислити стратегічно - але й виховувати дітей, формуючи їх мозок всупереч власним паттернам бідності.
Наука показує, що фінансові труднощі можуть фізично позбавляти нас вміння чинити правильно і розумно. Таким чином, бідність поколіннями відтворює себе на рівні мозкової структури і епігенетичних особливостей.
Виходить, якщо все так "запущено" і визначено ще до нашого народження - то можливість вирватися з цього замкнутого кола і досягти вищого ступеня добробуту - питання лише удачі і везіння?
Зовсім ні. Змінити своє сприйняття грошей може кожен, хто дійсно задасться такою метою. Так, це не швидкий процес і він вимагає серйозних часових і розумових затрат, але ж воно того варте, погодьтеся?
Про те, як зрозуміти - наскільки сильно "психологія бідності" проникла у вашу свідомість, а також про ефективні способи "переформатувати" своє сприйняття - ми поговоримо в другій частині блогу.
До зустрічі наступної п'ятниці!
P.S. Не забувайте підписуватися на нашу групу у Telegram - t.me/TASlife, та на нашу сторінку у Facebook - facebook.com/taslifeofficial
