Ну що продовжимо мандрівку найкрасивішими замками України?
Ми не втрималися та вирішили присвятити замкам ще один випуск, адже так цікаво поринути у цю казкову атмосферу. Сподіваємося, що наша добірка не змусить вас довго сумніватися, а вмотивує швиденько зібрати валізу, купити квиток та вирушити на зустріч з шедеврами української архітектури!
(Якщо ви якимось чином пропустили першу частину – вам сюди!)
Саме з цього місця почалася історія міста на Львівщині. Ще наприкінці століття відомий гетьман вирішив збудувати тут укріплений замок. Спонукали його до цього численні татарські набіги. Чотирикутний у плані із вежами на кутах, з триярусними баштами, в’їздною брамою в північно-східній стіні та бойовими галереями зі стрільницями по периметру мурів, замок був добре захищений від ворожих нападів. З трьох боків його оточували водойми з болотистими берегами, з четвертого твердиню закривало середмістя Жовкви.
. Місцеві мешканці дотепер розповідають, що підземний коридор в пасмі Гараю розходиться на чотири сторони світу: до Львова, до Василіанського монастиря в Крехові, замку в Жовкві і потаємного виходу в лісі, по той бік гряди.
За легендою, головний, львівський, коридор поступово розширюється, так, що дозволяє цілком вільно їхати ним риссю на коні, і що в коридорі є кам’яні пійла для коней.
У тому, що в підніжжі північного схилу Гараю є частково засипаний вхід до підземного коридору можна переконатися і сьогодні. Фрагменти підземних ходів неодноразово виявляли і в самому місті
Свірзький замок – зразок оборонної архітектури, ось уже кілька століть милується своїм романтичним відображенням в озері з мальовничого пагорба поблизу старовинного села на Львівщині.
Гармонійні архітектурні форми, ошатне єднання білосніжних стін з пурпуровим черепичним дахом, багата рослинність околиць – .
Завдяки свому французькому шарму, замок послужив декорацією в епопеї про трьох мушкетерів.
Бетюнський монастир, де загинула Констанція, і місце проживання ката, який стратив Міледі, і архітектурний пейзаж Гасконії – всі ці епізоди відзняті саме тут.
Існує легенда, яка розповідає про нерозділене кохання. Якось Свірзький замок оточили бусурмани. Спочатку війни за ворожим військом зі стін фортеці спостерігала молода дівчина, яка до безтями закохалася в одного із воїнів ворожого війська. Те військо було б уже й відступило, та зваблена красою юнака дівчина вирішила впустити його на територію замку. Та замість обіймів нещасна отримала страшний удар – і відкрив ворота своїм побратимам. Після чого кинув бідолашну в глибокий колодязь. Тепер її неспокійна душа бродить по замку та зачиняє всі-всі двері…
Вишневецький палацово-парковий комплекс розташований у волинському містечку Вишнівець на мальовничих берегах річки Горині. В архітектурі палацу переплетені риси пізнього бароко і класицизму. Після перебудови просторий палац набув обрисів класичного стилю. В різні часи комплекс відвідали такі відомі люди, як та ін.
Англійський стиль палацу, який прекрасно зберігся до наших днів, вразить будь-якого гостя або мандрівника. Численні лінії захисту, в тому числі рови, вали, стіни будівлі дійсно вражають.
Місце порадує ажурними альтанками, мальовничими парковими зонами, підвісними мостами і дійсно чарівними квітковими клумбами. Вишневецький палац вартий того, щоб витратити свій час на його відвідування!
Фортеця у Меджибожі, зведена між річками Південний Буг і Бужок, – . Розташовані в мальовничому куточку Хмельниччини, могутні мури і башти фортеці нікого не залишають байдужим. Замок ще називають ““.
Палац оточений трьома фортифікаційними вежами: північній, північно-західній і офіцерської. З внутрішньої сторони до офіцерської вежі примикає декоративна вежа з невеликими прорізами для вікон і декорованим в стилі ренесансу входом. Північна вежа побудована з цінної в ті часи цегли, а вікна відрізняються незвичайною формою – ромбообразний отвори, прикрашені портиками. В інтер’єрі до наших днів збереглися каміни.
І сьогодні в замку вирує справжнє життя в усій красі. Тут відбуваються . Реконструкції боїв можна побачити під час фестивалю «». А ще тут можна зустріти суворих та могутніх князів, тендітних лісових мавок, неймовірно красивих середньовічних дам, веселих та завжди робітних ремісників. Також випробувати різноманітні сорти вин та поринути з головою в цю незабутню атмосферу, заночувавши на території фортеці.
Ця велична споруда – невизнана, але унікальна пам’ятка архітектури, прихована від очей туристів в селі Леськово на Черкащині. Палац значно молодший, ніж замки, про які ми розповідали раніше, але вражає той факт, що цей комплекс створювали .
Всередині палац вражав не менше, ніж зовні. Там було близько залів для прийому гостей, балів та ігор, ванна, зимовий сад, величезні підвали, численні господарські споруди, підземні переходи і багато інших цікавинок.
На території було багато конюшен, оскільки Тадеуш Даховський займався кінним спортом і дуже любив коней.
Поряд з палацом можна прогулятися парком та спуститися до ставка на річці Конела.
Мандруючи вкотре вихідними днями до Львова, я гадав, куди б можна було майнути недалеко від міста , щоб подивитись щось нове і цікаве.
Головними критеріями відбору були відстань – до і історична цінність. Онлайн путівник видав мені таке собі місто за кілометрів на північ від Львова.
Трохи погугливши, я дізнався, що місто колись було резиденцією і польського короля, і австро-угорського герцога, і навіть російського царя та гетьманів.
По приїзду перше, що вразило, – наскільки це маленьке місто доглянуте, розвивається, щось будується чи ремонтується.
Інформаційний стенд при в`їзді у місто одразу повідомляє, що ви потрапили до — у якому пам’яток світового, національного та регіонального значення.
І, дійсно, блукаючи старими вулицями міста, якому вже , постійно натикаєшся на історичну пам`ятку: , чи то , і , що дивом уціліли при пожежі.Та головною принадою міста є центральний майдан – .
Майдан оточений Жовківським палацом, оборонними мурами, в`їзними брамами, міською ратушою, костелом св. Лаврентія і церквою Серця Христового та ренесансними житловими будинками.
Дуже світле і просторе місце, яке дихає історією і подіями, що тут відбувалися.
Нажаль, палац був цілком спалений і відреставрований, тому має гарний зовнішній вид, але порожній всередині. Оскільки я фанат висот і краєвидів, тому одразу піднявся на , з якої відкривається чудовий вид на місто і його околиці, а в самій ратуші знаходиться цікавий історичний музей старожитностей.Звісно не пройшов я і повз , що був задуманий Жолкевским як родова усипальня.
Тут був згодом похований сам Жолкевський, його сім’я, батько Яна Собеського та інші польські державні діячі.
Між ратушою і костелом – , замкові ворота з вежею століття, через які до цього часу проходить дорога. На зовнішньому боці воріт розташований герб Собеських, на внутрішній – герб Жолкевських. Саме таким і був герб міста за часів Австро-Угорщини – половина гербу то фамільний герб Собеських, а друга половина – Жолкевських.Історія міста діже цікава, адже воно змінювало не раз не лише свою назву: спершу Винники, потім Жовква, згодом Нестеров і зрештою знову Жовква; але й господарів: Галицько-Волинське князівство, Польське королівство, Російська імперія, Річ посполита, Австро-Угорське князівство, Західно-Українська Народна Республіка, УРСР.
Все це залишило у місті свою пам`ять, свій окрас та різномаїття культурне, архітектурне, побутове. Місто хоч і не велике, але прогулянка його старими вулицями, відвідування хоча би половини з 55 пам`яток, варта одного дня бо залишає приємні враження та спогади.Коли вирушите у мандрівку замками – однозначно повернетеся сповненими нових вражень, а ще будете пишатися собою, адже стали ще ближчими до історії свого народу!
Розкажіть про нього нам!
Пишіть на з темою Подорожуй із TAS і ми поділимось вашими пригодами із читачами блога.
Також не забувайте підписуватися на нашу групу у Telegram – t.me/TASlife, та на нашу сторінку у Facebook – facebook.com/taslifeofficial