Сьогодні, 1 лютого, був би День народження нашого Ромчика…
В цей День ми хочемо не лише згадати нашого Героя, а й озвучити його мрії, слова та знання, які він передавав нам.
Роман казав, що курси домедичної допомоги має пройти кожен українець.
І не лише пройти, а й знати алгоритми на рівні м'язової пам'яті, щоб у потрібну мить не розгубитись і врятувати життя…
У Романа була мрія - навчити всіх нас, його колег та друзів, надавати домедичну допомогу та підтримувати життя до приїзду спеціалізованої допомоги. Для цього він влаштовував цікаві та дуже корисні тренінги.
Останній такий тренінг ми проходили 16 лютого 2022 року.


Блог про цю подію ми опублікували напередодні повномасштабного вторгнення і зараз пропонуємо разом пригадати, як це було, та освіжити в пам'яті корисні поради - тисніть на це посилання.
Якщо кожен із нас вмітиме надавати першу домедичну допомогу і буде передавати ці знання іншим, або ж мотивувати проходити відповідні курси, всі разом ми зможемо здійснити мрію нашого Героя!
Мешканцям Києва, які бажають пройти ці курси безкоштовно, можемо порадити такі тренінги:
КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва»:
адреса проведення курсів – вул. Олекси Тихого, 89, навчально-тренувальний відділ;
графік занять – понеділок-п’ятниця з 09:00;
тривалість курсу – 6 годин;
телефон для запису – (044) 456-22-84 (час запису з 09:00 до 14:00), або на сторінці навчально-тренувального відділу у Facebook за посиланням – https://www.facebook.com/ntv.kiev
Заклад фахової передвищої освіти «Київський фаховий медичний коледж ім. П. І. Гаврося»:
адреса проведення курсів – вул. Академіка Білецького, 12, навчальний корпус №2;
графік занять – понеділок-п’ятниця з 09:00;
тривалість курсу – 6 годин;
телефон для запису – (044) 497-11-71 (час запису з 09:00 до 14:00).
Заклад фахової передвищої освіти «Київський фаховий медичний коледж № 3»:
адреса проведення курсів – вул. Привокзальна, 14/2, кабінет № 224;
графік занять – вівторок, середа, четвер з 10:00 до 13:00 (без перерви);
тривалість курсу – 9 годин;
телефони для запису – 566-15-45 (час запису з 09:00 до 13:00), 566-04-32 (час запису з 14:00 до 17:00).

А ще в коментарях запрошуємо друзів Романа Бабича залишити свою історію та поділитися своїми думками про те, яким був Рома і яким Ви його пам’ятаєте.
В наших серцях він назавжди залишиться справжнім, відвертим, щирим, тим, хто любив життя та намагався встигнути реалізувати себе по максимуму.
Нагадаємо, що триває збір на монобанку для Роминої сім`ї - дружини Людмили та двох дітей - сина і доньки.
Запрошуємо вас долучитись до цього збору:
🔗 Посилання на монобанку
https://send.monobank.ua/jar/AAb5QMZFxY
💳 Номер картки банки
5375 4112 1438 5341

Спочивай спокійно, наш Романе, наша любов із тобою назавжди…
Команда TAS Life













Неллі Владимирова
З Ромчиком я познайомилась о 2013 році.
Якщо хтось памʼятає, то ТАД спочатку розроблявся, як програма для проведення зустрічі з клієнтом за допомогою планшета. І Ромчик був моїм першим піддослідним клієнтом) задача була провести зустріч і отримати чесний відгук. Ще на початку зустрічі зʼясувалось, що ми навчалися в одному університеті і вся зустріч пройшла як зі старим дуже знайомим другом.
Це в нього був такий талан, невимушено находити спільну мову будь з ким. Найбільш щирої і справедливої людини я не зустрічала, і це не гучні слова, а щира правда про Рому.
Пишу зараз і не можу стримати сліз, досі не вірю, що його немає з нами. Його віра в добро і справедливість, почуття гумору і неперевершений талант в будь якій ситуації знаходити щось хороше і добре. Таким я його пам’ятаю
Ірина Григорець
Спогади…. Вони залишуться назавжди…. Роман був справжнім!
Ми робили з ним семінари та турне « СК ТАС в Великих та маленьких містах України» Суми, Київ, Чернігів, Глухів, Конотоп, Кролевець, Ромни, Білопілля, його рідна Шостка! Чи було з ним легко? Ні… Він не був легкою людиною, він був правильною та дуже організованою та відповідальною людиною! Чого вимагав і від інших! На нього можна було покластися!
Іноді за тиждень у нас було пʼять презентацій! В дорозі він розповідав про себе, родину , про війну 2014 року….про свій бойовий досвід… як витягував поранених бійців з полю бою… Він рятував життя…
Він говорив, що війна йде, вона не закінчилася… , що багато хто цього не розуміє… тому не дивно, що з перших днів він на війні…
Для нього була цінність сімʼя, партнерство, чесність, гідність, порядність…
Я бачила, як він вболівав за футбол! Треба було бачити його емоції! Він жив на повну! В усьому Він був справжнім! Для мене та Команди «Атланти» він справжній Герой….
Романе! Памʼятаємо тебе!