Вміння надавати першу домедичну допомогу сьогодні дуже актуальне.
Хоча, звісно, є відмінності у наданні допомоги непритомній людині в цивільному житті і при бойових травмах.
Ми звернулися до професіонала – інструктора з тактичної медицини та домедичної допомоги, лікаря з досвідом роботи в Центрі ЕМДіМК у м. Київ та у зоні бойових дій, начальника Медичної служби першого батальйону 93 механізованої бригади "Холодний Яр" у 2014-2015 роках і Народного Героя України – Романа Бабича, аби опанувати основні навички, які допоможуть рятувати життя людей.
Спробуємо коротко описати, якими мають бути ваші основні дії для зупинки критичної кровотечі.
Якими навиками потрібно володіти перед початком надання домедичної допомоги:
Опануйте прямий тиск на рану, накладання турнікету, тампонаду та компресійний бандаж.
Цьому цілком реально навчитись за декілька годин, це дійсно корисні знання і вони входять до програми міжнародного курсу Stop The Bleed.
95-97% поранень можна ефективно зупинити компресійною/тиснучою пов'язкою, саме тому вміння накладати такі пов'язки здатне зберегти життя людині.
Отже, рухаємось за наступним алгоритмом, відповідаючи на питання:
- Чи безпечне місце, де Ви зібралися надавати допомогу?
Так
⇓
- Чи є ознаки життєво-небезпечної зовнішньої кровотечі?
Так
⇓
- Виконуємо зупинку кровотечі відповідно до локалізації рани, використовуючи:
- Прямий тиск руками
- Компресійну пов’язку
⇓
- Кровотеча контролюється?
Так
⇓
Перевіряємо стан кожні дві хвилини та очікуємо на кваліфіковану допомогу, яку ми завчасно викликали, помітивши людину із ознаками кровотечі.
Ні
⇓
Якщо кровотеча не контролюється, шукаємо місце кровотечі:
Якщо це кінцівки – накладаємо турнікет.
Якщо це вузлова кровотеча – застосовуємо тампонування з використанням гемостатичних бинтів або матеріалів.
Якщо цих засобів немає поруч, можна замінити тканиною, сорочкою, що буде у вас під рукою.
Тепер давайте розглянемо алгоритм першої невідкладної допомоги або Ваші дії, коли Ви побачили людину без свідомості.
- Переконуємося у власній безпеці та ведемо себе максимально уважно щодо того, що відбувається навколо. Одягаємо разові рукавички (файлики, що є, щоб захистити руки).
- Перевіряємо чи людина перебуває у свідомості чи ні. Для цього запитуємо у постраждалого «Ви мене чуєте?» Якщо людина у свідомості, тоді переводимо постраждалого у стабільне бічне положення: права рука витягнута вгору, іншу заводимо під шию, згинаємо коліно та повертаємо на бік витягнутої руки.
- Кличемо на допомогу, переконуємось, що ця людина нам допоможе, викликаємо швидку та просимо піти за автоматичним дефібрилятором (якщо ви знаєте поруч місце, де він розташований, наприклад, Ви поруч з метро).
- Перевіряємо дихальні шляхи, чи вони не забруднені чимось. Для цього перевертаємо потерпілого на спину, закидаємо його голову назад, виводимо підборіддя вперед і вниз.
- Якщо є бруд або рвотні маси, звільняємо рот та робимо доступ до вільного дихання. Працюємо в рукавичках!
- Далі дивимось, слухаємо та оцінюємо дихання потерпілого. Упродовж 10-20 секунд перевіряємо дихання за системою "чую, бачу, відчуваю". Тобто спостерігаємо за рухом грудної клітини, відчуваємо тепло, яке видихає потерпілий, чуємо рух повітря дихальними шляхами. Протягом 10 секунд доросла людина має робити не менше 2-3 вдихів (це 12-18 разів за хвилину). Якщо вдихів менше, дихання відсутнє, не нормальне, або є якісь сумніви з приводу його нормальності – викликаємо 103, якщо ще цього не зробили, та приступаємо до серцево-легеневої реанімації (СЛР).
- Починаємо СЛР:
Непрямий масаж серця – 30 натискань з частотою 100-120 на хвилину (руки між нижньою і середньою третинами грудини, не згинаючи у ліктях; глибина 5-6 см). Амплітуда натискань повинна дорівнювати відпусканням, поверненню грудної клітки у вихідне положення.
Штучне дихання. Згідно з рекомендаціями American Heart Association, штучне дихання проводить реаніматор мішком для дихання. Британській Resuscitation Council також наголошує на необхідності підготовки для проведення штучного дихання.
Однак, якщо Ви маєте підготовку, впевнені у власній безпеці щодо інфікування, або є можливість використовувати маску: звільніть дихальні шляхи (пункт 3-4), затисніть ніс потерпілого, зробіть 2 вдихи в потерпілого тривалістю близько 1 секунди (+2 секунді на видих). Важливо: ми вдихаємо у постраждалого до підняття грудної клітини і в нас всього 5 секунд на два вдихи, не більше. Потрібно уникати тривалих пауз між компресіями. - Якщо є доступ до автоматичного дефібрилятора: виконуйте чітко інструкції дефібрилятора.
- Продовжуйте СЛР допоки:
• працівник охорони здоров’я каже зупинитись (лікар швидкої, що прибула, диспетчер швидкої по телефону т.д.);
• Ви виснажилися;
• місце проведення СЛР тут і зараз стало небезпечним;
• потерпілий явно приходить до тями, рухається, відкриває очі, або нормально дихає (тільки якщо Ви БЕЗСУМНІВНО впевнені у відновленні стану потерпілого, якщо ні – продовжуйте СЛР!) - Переверніть потерпілого в стабільне бокове положення та БУДЬТЕ ГОТОВІ ВІДНОВИТИ СЛР, якщо стан людини погіршиться або припиниться нормальне дихання.
Сподіваємося, ми змогли просто описати дії, які допоможуть при порятунку людини.
А девізом нашого тренінгу був вислів: "Прості речі рятують. Прості речі вбивають. Навчитися, щоб правильно допомагати."
Ми вчилися і Вам рекомендуємо. Якщо будуть запитання – пишіть нам у коментарях 👇😎
