2020-й може впевнено розраховувати на Оскар в номінації “Кращий сценарій”, “Захоплюючі спецефекти” та “Найбільша кількість приводів поїхати дахом від хвилювання”... Коронавірус, природні катаклізми, кризи усіх різновидів, фінансові проблеми у кожного другого. А якщо ви ще й батьки - сміливо множте ступінь хвилювання на два.
У травні Американська психологічна асоціація опитала понад 3000 громадян США і виявилось, що 46% батьків оцінили свій рівень стресу на 8 та більше балів за 10-бальною шкалою. А серед дорослих, які дітей не мали, такий саме рівень стресу був лише у 28% опитуваних.
І, напевно, у кожного з батьків, хто читає зараз цей блог, хоча б раз промайнула думка “А як вплине цей карантин та ізоляція на психіку моєї дитини?"
Вгадали? Тоді читайте далі, бо журналісти та психологи журналу “The New York Times” вже розклали по поличках усі плюси та мінуси цього карантину і виявилось, що плюси там таки є!
Відставити паніку!
Без сумніву, соціальна взаємодія дуже важлива для дитини і час, проведений з однолітками, є частиною цього процесу. Але педіатри та психологи радять не панікувати через ізоляцію, в яку потрапили наші діти через Covid-19.
На думку фахівців, діти за своєю природою стійкі та пристосовані до змін.
До того ж, зараз ідеальний час, щоб отримати максимум від спілкування з батьками, братами й сестрами та домашніми улюбленцями. Також сучасним дітям не завадить навчитися проводити деякий час на самоті - із власними думками та справами. А “досягнення науки і техніки” у вигляді відеочатів та інтерактивних ігор, заповнять решту дозвілля.
Тож навіть не маючи фізичної взаємодії з однолітками протягом деякого часу, діти все ще можуть розвиватись соціально та емоційно та підготуватись до дружби у “реальному світі”.
"Це звучить дивно, але більшість дітей без наслідків переживуть цей період, бо ми біологічно налаштовані на адаптацію", - заспокоює доктор Джек Шонкофф, педіатр та експерт з раннього розвитку Гарвардського Центру розвитку дитини. "Якби в нас не було такої здатності адаптуватися, ми б вимерли, як динозаври. Ми б не змогли вижити, оскільки середовище тільки те й робить, що змінюється."
А ось і плюси!
Використайте цей час для того, щоб отримати максимум від спілкування в сімейному колі. Дослідження показують, що здорові взаємовідносини з батьками закладають в дітях основу для міцних дружніх стосунків. В сім’ях, де більше однієї дитини, брати й сестри допомагають один одному вчитися веденню переговорів, вирішувати конфлікти та згладжувати розбіжності.
Хатні улюбленці також вчать співпереживанню, відповідальності та розумінню чужих кордонів. Доктор Філліпс радить на прикладі спілкування дитини із твариною поясняти малечі сутність емоцій та емпатії.
Експерти також попереджають, що батькам не варто “впадати у дитинство” та вдавати з себе “кульних бро” у бажанні компенсувати дітям спілкування з однолітками. Дорослі мають залишатись дорослими, а ось дітям важливо побачити, що люди - і навіть батьки - мають свій настрій, свої думки, свої бажання та потребу у власному просторі, з якими потрібно рахуватися.
І не втрачайте почуття гумору! Воно може врятувати навіть дуже конфліктну ситуацію та згладити гострі кути в спілкуванні!
Вчимось новому
Щоб одночасно навчитись співпереживанню та прокачати знання мови, яку діти в іншому випадку вивчали б у школі, доктор Філіпс радить попросити дитину описати власні почуття, або ж почитати батькам вголос щось цікаве - наприклад, розповідь про нові міста чи пригоди. До речі, усе це можна робити й іноземною мовою - тут вже залежить від здібностей самих батьків ;)
Рекомендуємо також доручати дітям хатні обов'язки, відповідні до віку - наприклад, 5-річний малюк може скласти меню для вечері, а школяр - запустити прання чи витягти та розвісити одяг на сушарці. Використовуйте будь-які завдання, що можуть допомогти дітям розвинути почуття компетентності та відповідальності, не вмикайте режим “зроблю все сам/сама, аби ж ви, дітки, гарно вчилися!”
Коли варто прийти на допомогу?
Проте, є діти, для яких ізоляція від друзів та атмосфера напруги може бути надто складним випробуванням. Доктор Шонкофф радить звернути увагу на деякі ознаки, що можуть свідчити про те, що дитині необхідна допомога дорослих.
Якщо батьки помічають, що дитина часто усамітнюється, сумна, неслухняна, має проблеми зі сном або зі звичним щоденним спілкуванням, їм варто звернутися за допомогою до фахівців.
До речі, те ж саме стосується і батьків, адже їх психічне здоров'я та душевна рівновага також важлива і завжди впливає на атмосферу в родині.
Спілкуйтесь більше, турбуйтесь менше!
Найкраще, що можуть зробити батьки, аби їхні діти зростали здоровими, це щодня проводити з ними час у соціальній взаємодії, тобто спілкуватись на більш глибокі теми, ніж “А ти поїв?” та “Чи ти зробив домашку?”. В ідеалі знайти для цього час не наприкінці дня, коли всі вже втомились, а викроїти кілька хвилин вранці чи за обідом. Так, спілкування з дитиною, особливо з підлітком, може бути ще тим челенджем, та хто сказав, що бути батьками - це легко? ;) Головне - любов, повага до почуттів дитини та багато, дуже багато терпіння...
А от що робити, коли усе вищеперелічене не працює й приборкати погану поведінку стає все важче? Іноді справа не в тому, що “малий просто відбився від рук!”, а в тому, що батьки, не помічаючи цього, поводяться неправильно.
Про 7 найбільших помилок, яких батьки припускаються у вихованні, ми поговоримо наступного разу...
До зустрічі, бережіть себе та піклуйтесь про найрідніших!
за матеріалами статті “Worried About Your Kids’ Social Skills Post-Lockdown?”
P.S. Не забувайте підписуватися на нашу групу у Telegram - t.me/TASlife, та на нашу сторінку у Facebook - facebook.com/taslifeofficial