Коли ми говоримо про фінансову грамотність, найчастіше згадуємо дуже практичні речі: як планувати бюджет, як правильно заощаджувати, як не влазити в борги. Це зрозумілі поради, які здаються цілком робочими.
Але дослідження показують, що справжні зміни у фінансовій поведінці часто народжуються не з формул, а з уміння гнучко мислити й застосовувати знання там, де ситуація не схожа на підручник.
У цьому блозі ми поговоримо про дослідження, яке наприкінці 2025 року провів Домінік Пільмаєр у Judge Business School Університету Кембриджа.
Пільмаєр має сильний науковий бекграунд і великий досвід у поведінкових фінансах: ступінь доктора філософії з поведінки споживачів та спеціалізацію з кількісних методів в Університеті Вісконсина в Медісоні, а також навчання на економічному факультеті Єльського університету.
Завдяки цьому він добре розуміє, як люди насправді ухвалюють фінансові рішення і чому навіть найкращі поради не завжди працюють у реальному житті.
Дослідження Домініка Пільмаєра
На початку року нас часто охоплює бажання нарешті розібратись зі своїми фінансами. Саме тому це дослідження таке цікаве: воно пояснює, чому стандартні курси з фінансової грамотності рідко допомагають сформувати стійкі корисні звички.
Більшість програм фінансової освіти працюють за одним і тим самим принципом: потрібно вивчити матеріал, запам'ятати визначення і відтворити їх на тесті. Для іспитів це підходить чудово. Але в житті все трохи інакше. Можна чудово знати, як правильно заощаджувати, але знання моментально відступають, коли раптом зламується авто або несподівано виникає ідея поїхати кудись на вихідні з друзями.
Тож у дослідженні було вирішено акцентувати увагу на фінансові знання не як на набір фактів, а як на спектр.
На одному полюсі є чіткі й дуже конкретні правила: інфляція, складні відсотки, типи кредитів. На іншому - гнучкі знання, тобто здатність застосовувати загальні принципи, навіть коли ситуація нова і непередбачувана. Чим більше гнучкості, тим більша ймовірність, що людина справді скористається своїми фінансовими знаннями, коли обставини раптово зміняться.
Як проводилось дослідження?
Щоб перевірити цю ідею на практиці, дослідники провели експеримент у кілька етапів за участі студентів різних спеціальностей віком від 18 до 22 років.
Студентів-фінансистів свідомо не залучали, щоб уникнути впливу вже набутих фахових знань.
Учасників поділили на три групи:
- Перша група навчалась у традиційний спосіб: визначення, формули, тести.
- Друга група працювала з напівгнучкими завданнями, де потрібно було застосовувати знання в різних сценаріях.
- Третя група проходила повністю гнучке навчання і розв’язувала практичні ситуації, максимально наближені до реальних.
У третій групі студенти тренували стратегічне мислення через практичні завдання: їм потрібно було розподіляти обмежені ресурси між кількома важливими цілями або працювати з неоднозначними сценаріями, де немає єдиної правильної відповіді. Такий формат змушував учасників оцінювати компроміси, прогнозувати наслідки і змінювати рішення, коли змінювались умови. Головною ідеєю було навчити їх не заучувати формули, а знаходити підхід до складних рішень за будь-яких обставин.
Наприклад, одне з практичних завдань передбачало вибір між двома варіантами розподілу коштів: учасникам пропонували або негайно отримати 45 доларів за участь у досліді, або зачекати п’ять днів і отримати 54 долари.
Така затримка давала б дохідність, що перевищує 1000% річних. Важливо було не те, щоб студенти знали формулу складних відсотків, а те, чи зможуть вони в реальній ситуації побачити переваги відкладеної винагороди.
Що показали результати?
Результати виявились дуже показовими.
Студенти, які навчались у більш абстрактний і гнучкий спосіб, значно частіше обирали фінансово вигідні варіанти. Їхня поведінка змінилась не на рівні знань, а на рівні рішень. Вони не просто знали, як потрібно діяти, вони справді діяли відповідно до вигідніших стратегій. Натомість учасники з групи традиційного навчання демонстрували труднощі із застосуванням знань за межами класичних задач.
Дослідження показує, що саме абстрактне навчання допомагає сформувати мисленнєві моделі, які легко змінюються залежно від ситуації.
Замість того щоб заучувати правило типу «завжди відкладайте 10% доходу», людина починає розуміти логіку компромісів, пріоритетів і довгострокових цілей. Такий підхід набагато краще працює, коли з’являються непередбачувані витрати або спокуса витратити гроші на щось імпульсивне.
Фактично, більш корисно не те, коли людині кажуть, що саме думати, а коли навчають, як думати.
Якщо ми хочемо, щоб фінансова освіта справді працювала, її потрібно відвести від формального заучування.
Висновки дослідження пропонують кілька напрямів:
- використовувати завдання, що моделюють реальні життєві ситуації
- заохочувати рефлексію, щоб людина пов’язувала принципи зі своїми реальними обставинами
- робити акцент на розв’язанні проблем замість механічного відтворення правил, щоб людина могла адаптуватись, коли ситуація не вписується в стандартизовані схемки
Такий підхід працює не лише у фінансах.
Він так само ефективний у навчанні здорових звичок, здорового способу життя або цифрової безпеки. Гнучкі знання краще формують поведінку, ніж набір інструкцій.
Покращення фінансової грамотності залишається важливим, але це не єдине, що має значення. Справжні зміни відбуваються тоді, коли освіта дає людині інструменти для роботи зі складністю та невизначеністю.
Тож якщо хочете покращити свої фінанси, варто не лише збирати лайфхаки. Корисніше шукати досвід, що допоможе мислити ширше, гнучкіше і адаптуватися до змін. Можливо, найпрактичніша навичка, яку можна здобути, це здатність застосовувати абстрактні ідеї тоді, коли реальність стає хаотичною.
