Хвороба Альцгеймера є одним з найбільших медичних ворогів людства.
Це найпоширеніша форма деменції, що призводить до погіршення розумових здібностей, поступово позбавляючи людину когнітивних функцій, здатності впізнавати близьких, спогадів і, зрештою, життя...
У всьому світі понад 55 мільйонів людей живуть з цим діагнозом, і їхня кількість може зрости до 139 мільйонів до 2050 року.
Протягом десятиліть вчені намагалися знайти остаточну причину виникнення цієї хвороби та розробити ефективне лікування.
В 2006 році в журналі Nature була опублікована стаття нейробіолога з Університету Міннесоти Сільвена Лесне.
В ній автор вперше виділив підтип амілоїдного білка — Aβ*56, або "амілоїд-бета зірка 56", як причину втрати пам'яті у щурів.
Це дослідження підтримало вже існуючу теорію, що основною причиною хвороби Альцгеймера є згустки амілоїдного білка в тканинах мозку та звузив фокус подальших досліджень до конкретного підтипу.
Ця робота стала однією з найбільш цитованих у дослідженнях хвороби Альцгеймера, і мільярди доларів були інвестовані в пошук лікування на основі цієї гіпотези.
Однак у 2022 році журнал Science і нейробіолог Метью Шраг опублікували інформацію про можливі факти підробки даних у дослідженнях Сільвена Лесне. Наукове розслідування, що тривало 6 місяців, виявило докази маніпуляції зображеннями (а простіше кажучи - фотошоп) у понад 20 статтях Лесне, з більш ніж 70 випадками можливого підроблення.
Після публікації історії провідні вчені, які цитували статтю для підтримки своїх експериментів, почали сумніватися, чи можна надійно виявити та вилучити з організму білок Aβ*56, як це було описано в дослідженні Лесне, та чи існує такий підтип взагалі.
Частина ж науковців стверджувала, що можлива підробка зображень не впливає на загальний висновок та наполягала на життєздатності гіпотези Лесне.
Ця дискусія особливо загострилася на тлі схвалення антиамілоїдного препарату Leqembi, який помірно уповільнював зниження розумових здібностей при хворобі Альцгеймера, але разом з тим ніс ризики серйозного набряку або навіть кровотечі в мозку.
Сам Сільвен Лесне відмовився давати коментарі щодо висновків журналу Science, а Університет Міннесоти пообіцяв провести власне розслідування.
Через два роки після цього, влітку 2024-го, колективом авторів, що працювали над статтею разом із Лесне, було ухвалене рішення про відкликання цієї статті через підозру в маніпуляції доказовою базою.
А в обговоренні на науковій онлайн платформі PubPeer одна зі співавторок статті заявила, що "наявні маніпуляції не змінили висновків експериментів".
Дослідження Лесне було процитовано майже 2500 разів і, за даними Retraction Watch, стало другою найбільш цитованою статтею, яку коли-небудь відкликали.
Тим не менш, розслідування, що пообіцяв провести Університет Міннесоти, досі триває, а сам Сільвен Лесне і сьогодні працює там на посаді професора в Департаменті нейронаук та продовжує отримувати фінансування від Національних інститутів здоров'я США.
Однак, попри репутаційну шкоду та перегляд фінансування вже існуючих досліджень, цей випадок має стати важливим уроком для всієї наукової спільноти щодо важливості дотримання високих стандартів наукової доброчесності та етики.
