Якщо ще кілька років тому шаленою популярністю користувались різноманітні дієти для схуднення, вже скоро - стверджують вчені - на нас чекає бум дієт для довголіття.
І хоча перші дослідження впливу низькокалорійного харчування на тривалість життя тварин розпочались ще у 1917 році, досі наука оперує скоріше припущеннями, ніж чіткими фактами відносно такої дієти у людей. Однак, варто сказати, що навіть ці припущення дуже багатообіцяючі.
В цьому блозі ми наведемо огляд антивікової дієти, що був проведений вченими Вашингтонського університету в Сіетлі та каліфорнійського Центру біомедичних досліджень Пеннінгтона. Також вони розглянули докази ефективності різних режимів голодування і препаратів, спрямованих на подовження тривалості життя.
Наголошуємо, що доцільність будь-яких дієт або ж медикаментів варто попередньо обговорювати із своїм лікарем.
Обмеження калорійності
Вже багато десятиліть тисячі лабораторних щурів та мишей регулярно сидять на низькокалорійних дієтах заради того, щоб людство більше дізналось про механізми впливу такого типу харчування на організм.
Завдяки цим дослідженням вдалось встановити наступне: якщо обмежити мишам та щурам споживання калорій, однак при цьому забезпечити їх всіма необхідними поживними речовинами, тварини стають здоровішими, а їхня середня тривалість життя збільшується в порівнянні з тваринами, яких годують звичайною лабораторною дієтою.
Крім того, у піддослідних гризунів знижується ризик виникнення таких вікових захворювань як рак, нейродегенеративні розлади, серцево-судинні захворювання та цукровий діабет 2 типу.
Однак перенести ці результати на людей - ще та задача. Вчені зазначають, що ми дуже сильно відрізняємось від лабораторних гризунів не лише швидкістю метаболізма, а, перш за все, різноманіттям навколишнього середовища та способів життя, тоді як щурам і мишкам забезпечують ідеальні умови без патогенів, стресів та з постійною перевіркою здоров'я.
Тож для завершення порівняльних досліджень на людях знадобиться ще багато років.
Ризики та переваги
Екстремальне обмеження калорій (до 50% скорочення звичайної калорійності), яке, як свідчать дослідження на тваринах, може призвести до найбільшого продовження життя, також може призвести і до вкрай неприємних наслідків.
Перефразовуючи класиків "жити будете довго, але вам не сподобається".
Відслідковуючи відносно невелику кількість людей, яким вдається на постійній основі дотримуватися таких суворих дієт, вчені визначили наступні побічні ефекти:
- погана морозостійкість
- втрата лібідо і статевої функції
- психологічні проблеми
- хронічна втома
- поганий сон
- м'язова слабкість
- підвищена сприйнятливість до інфекції
- порушене загоєння ран
Такі собі перспективи в сучасному світі вірусних пандемій та постійних стресів...
Та не все так песимістично
Існують докази того, що менш екстремальне обмеження калорій впливає на людський організм виключно позитивно.
Наприклад, жителі невеликого японського острова Окінава традиційно споживають на 20% менше калорій, ніж люди, які живуть на материку.
У минулому жителі Окінави мали найдовшу тривалість життя і найбільшу кількість довгожителів на душу населення в усьому світі.
Дослідження показують, що вони також мають надзвичайно низький рівень вікових захворювань, включаючи рак, серцево-судинні захворювання та діабет.
Також варто згадати про феномен племені хунза (це вони на фото вище), яке мешкає на кордоні Індії та Пакістану.
Територія їхнього проживання ізольована від усього світу горами. Люди цього племені доживають у середньому до 120 років, дуже рідко хворіють, причому у віці 100 років вони ще працюють у полі, ходять у гори.
40-річні жінки виглядають як юні дівчата, в 60 років вони ще молодо виглядають та дуже активні. Народжувати дітей жінки здатні й у 65.
Влітку вони харчуються сирими фруктами та овочами, взимку – висушеними на сонці абрикосами та пророщеними зернами, а також овечою бринзою. А під час "голодної весни" (період у 2-4 місяці, коли запаси їжі вже майже скінчились, а нові фрукти ще не дозріли) вони майже нічого не їдять і лише раз на день п'ють напій із сушених абрикосів. Такий пост зведений у культ і суворо дотримується. М'ясо хунзи їдять дуже рідно і переважно на свята, адже в їхній гірській місцевості тримати худобу - задача не з простих.
Про свій секрет довголіття місцеві жителі говорять просто: будь вегетаріанцем, працюй завжди і фізично, постійно рухайся і не змінюй ритму життя, тоді й проживеш до 120 років.
Окрім цього можна виділити три принципи життя цього народу довгожителів:
1) Висока працездатність. У хунзів вона проявляється як під час роботи, так і під час танців або ігор. Для них пройти 100–200 кілометрів — все одно, що для нас зробити коротку прогулянку біля будинку. Вони надзвичайно легко здіймаються на круті гори, щоб передати якусь звістку, і повертаються додому свіжі та веселі.
2) Життєрадісність. Хунза постійно сміються, вони завжди в хорошому гуморі, навіть якщо голодні або страждають від холоду.
3) Виняткова стійкість. У хунза нерви міцні, як канати, вони ніколи не гніваються і не скаржаться, не нервуються і не виявляють нетерпіння, не сваряться між собою і з повним душевним спокоєм переносять фізичний біль, неприємності, шум тощо».
Коротше, хочеш жити довго і здорово - будь як хунза ;)
Вимикач старіння
Чи знали ви, що в людей, тварин та навіть нематод і дріжджів існує спільний молекулярний механізм, що реагує на наявність або відсутність поживних речовин і відповідно до цього контролює процес старіння?
Існування цього механізму вже давно надихає вчених на створення спеціального препарату, за допомогою якого можна було б продовжувати людське життя.
До речі, такі препарати вже існують і проходять етап активних досліджень. Найбільш перспективним вважається інгібітор ферменту mTOR, що називається рапаміцин.
Білкову молекулу mTOR (mechanistic target of rapamycin - механістична мішень рапаміцину) — можна порівняти із начальником будівництва наших клітин. Якщо є будівельний матеріал у вигляді амінокислот та енергія, начальник будівництва mTOR дає клітині команду будувати, рости та розмножуватися. При перебоях у подачі сировини активність mTOR знижується: під час метаболічних застоїв зі зростанням слід почекати - mTOR наказує клітині негайно зупинити будівельні роботи.
Протягом кризи через недостатнє харчування клітина починає перетравлювати відходи, що накопичилися в ній (дефектні клітинні тільця - органели, та молекули білка, що злиплися). Таке очищення, відоме як аутофагія (самопоїдання), виявилося дуже корисним процесом. Крім того, старіння супроводжується накопиченням дедалі більшої кількості молекулярного сміття в клітинах, а частково і навколо них. Ці відходи заважають клітинам, порушують їхню роботу і, ймовірно, можуть руйнувати їх при хворобах Альцгеймера та Паркінсона.
Коли клітина позбавляється від сміття за допомогою програми самоочищення, вона певною мірою повертає біологічний годинник в зворотньому напрямку і омолоджується.
Ось тут і виникає рапаміцин. Він проникає в клітини організму, прикріплюється до mTOR і деактивує (інгібує) її, навіть якщо в організмі не бракує їжі. Результат – будівельний бум зупинено, запустився процес аутофагії.
Використання інгібіторів mTOR дозволяє уповільнити процеси клітинного старіння та суттєво подовжити тривалість життя, що було підтверджено у дослідах на різних тваринах. Однак існуючі інгібітори — рапаміцин та схожі сполуки — мають суттєві побічні ефекти, що поки не дозволяє ефективно використовувати їх на людях.
Наразі розробляється друге покоління інгібіторів, що мають кращу селективність та менш виражені побічні ефекти.
Що ж, запасаємось терпінням та чекаємо на "пігулки довголіття".
А поки чекаємо - не переїдаємо, більше рухаємось та тримаємо позитивний настрій. А ще - не забуваємо заздалегідь подбати про своє щасливе та довге життя завдяки програмі "ТАС-Пенсія" ;)
за матеріалами статті "Do "anti-aging" diets work?"
