Трансплантація органів – одне з найбільших досягнень медицини ХХ століття, – продовжує життя і покращує її якість сотням тисяч пацієнтів по всьому світу.
Численні акти самопожертви з боку донорів органів і їх сімей, також як і численні значні наукові і клінічні успіхи, досягнуті медиками, перетворили трансплантацію не тільки у спосіб порятунку життя, а й у символ людської солідарності.
(Стамбульська декларація, 2018р.)
Від початку повномасштабного вторгнення трансплантологія стала тією галуззю медицини, яка не тільки не зупинила свою діяльність, а й продовжує нарощувати оберти. За шість місяців 2023 року в Украні вже виконали 257 трансплантацій, при цьому за весь 2022 було проведено 384 трансплантації.
Разом з кількістю операцій росте їхня складність та майстерність лікарів.
Так, наша країна є однією з 50 країн світу, де проводиться одна з найскладніших трансплантацій – легенева. В цьому році українські лікарі вже зробили 3 такі операції.
А 27 вересня цього року можна назвати одним з найуспішніших у вітчизняній трансплантації.
Протягом однієї доби трансплант-команди 6 центрів трансплантації провели 11 успішних пересадок органів. І вперше виконали спліт-трансплантацію, тобто один орган розділили і пересадили двом пацієнтам.
Одинадцять українців, дорослих і дітей, зможуть почати нове життя. І все це стало можливим завдяки злагодженості усіх учасників трансплантаційного процесу, чіткій його координації і співпраці між трансплант-командами різних закладів і регіонів.
Одним з ключових факторів прогресу в сфері трансплантації є і формування культури донорства в Україні.
Тож в цьому блозі ми дамо відповідь на основні питання про донорство органів: хто може стати донором, що для цього потрібно, на які бонуси може розраховувати людина після донорства. Також ми розглянемо донорство з точки зору страхування життя.
Буде цікаво, поїхали!

Хто може бути живим донором?
Живим донором органів може стати дієздатна особа, віком від 18 років, яка добровільно дала відповідну письмову згоду.
Як дати таку згоду?
Необхідно звернутися до трансплант-координатора будь-якого (найкраще, найближчого) Центру трансплантації або спеціалізованої державної установи “Український центр трансплант-координації”.
У визначений трансплант-координатором час треба приїхати до закладу охорони здоров’я та власноруч написати заяву на донорство. При собі слід мати документ, який посвідчує особу.
На підставі цієї заяви протягом 24 годин буде сформована відповідна картка в Єдину державну інформаційну систему трансплантації органів і тканин, а скан-копія заяви буде долучена до цієї картки.
Протягом життя можна неодноразово змінювати своє рішення, що в свою чергу анулює попередню заяву.
Адреси Центрів трансплантації шукайте за посиланням https://utcc.gov.ua/regionalcenter
Чи можна подати заяву онлайн?
Сподіваємось, вже зовсім скоро це стане можливим - ведуться роботи з появи такого функціоналу в додатку ДІЯ.
Які органи можна пересаджувати від живого донора?
- кістковий мозок (гомопоетичні стовбурові клітини)
- нирку
- частину печінки
Трансплантація органів від живого донора проводитися тільки після повного медичного обстеження та висновків консиліуму лікарів.
В разі донації гемопоетичних стовбурових клітин донором за життя може бути і неповнолітня особа. Це відбувається коли:
- відсутній повнолітній дієздатний сумісний донор,
- реципієнт є повнорідним братом або повнорідною сестрою донора,
- трансплантація здійснюється для збереження життя реципієнта.
Згоду на донацію в такому випадку надають батьки, або офіційні опікуни. Якщо дитині більше 14 років, вона також бере безпосередню участь в прийнятті рішення про згоду на донацію.
Наразі в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації (ЄДІСТ) зареєстровано майже 2,5 тисячі пацієнтів, які чекають на пересадку органів, а реальна цифра усіх, хто потребує трансплантації, є вдвічі більшою.
Орган, на пересадку якого є найбільше запитів - це нирка, на другому місці серце, на третьому - печінка.
Як щодо посмертного донорства?
Повнолітня дієздатна людина також може дати згоду бути донором після смерті.
В країнах, де трансплантація набула розвитку, до 70% (в Україні - 62%) трансплантацій виконуються від померлих, адже показники тривалості життя з органом, отриманим від живого донора та посмертного донора, є однаковими.
Посмертна пожертва органу (органів) може відбутись лише після констатації смерті мозку, тобто, лише тоді, коли людина померла.
За даними Міжнародного реєстру трансплантації пожертвувати органи після смерті у 2022 році погодилися 4,77 людини в розрахунку на мільйон населення в Україні.
Для порівняння, у 2020-му ця цифра становила 0,25.
У США торік цей показник досяг 44,5, а в Іспанії — 46,03.
Якщо людина не залишила згоди, її органи можуть врятувати декілька життів за рішенням родичів, а в разі їх відсутності – за рішенням особи, яка взяла на себе зобов’язання поховати померлого.
Якщо донором після смерті є дитина, то згоду мають надати батьки, або офіційні опікуни.
Які протипокази для донорства?
Абсолютними протипоказами до посмертного донорства анатомічних матеріалів є: СНІД, носійство ВІЛ-інфекції, сифіліс вроджений або набутий, вірусні гепатити, позитивний результат дослідження на маркери вірусних гепатитів, усі форми туберкульозу, бруцельоз, сипний тиф, туляремія, лепра, хвороба Крейтцфельдта-Якоба, ехінококоз, токсоплазмоз, філяріатоз, ришта, лейшманіоз.
На які бонуси/послуги може розраховувати прижиттєвий донор?
- Безкоштовне медичне обстеження, пов’язане з донорством органів. Відшкодування додаткових витрат на лікування, харчування та інше відшкодування, спрямоване на реабілітацію;
- Безкоштовну допомогу у разі ускладнень стану здоров’я після донорства органів;
- Пріоритет в отриманні органів як реципієнт при проведенні трансплантації;
- Отримання одноразової відпустки у розмірі трьох днів;
- У разі ускладнень та настання інвалідності, має право на отримання пенсії по інвалідності;
- У разі летального результату – непрацездатні члени сім’ї, які були на утриманні померлого, отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника, встановлену законом.
Як впливає прижиттєве донорство органів на страхове покриття?
Якщо Клієнт страхової компанії вже має діючий договір страхування і вирішує страти донором кісткового мозку, нирки або частини печінки, то після трансплантації це ніяк не вплине на дію договору.
Також не потрібно вносити зміни в договір чи повідомляти про це компанію.
Якщо людина, яка планує придбати поліс страхування життя, вже є донором, вона має зазначити це при заповненні опитувальника, в якому містяться питання про кожну із систем організму та про наявні хірургічні втручання. На основі наведених в опитувальнику даних, компанія приймає рішення про страхове покриття.
Сподіваємось, ця інформація стане вам в нагоді та допоможе у прийнятті відповідального рішення стати донором!













