Ми продовжуємо інформувати Вас щодо сучасних скрінінгових програм та ключових аспектів ранньої діагностики онкологічних захворювань. Попередній блог на цю тему можна почитати тут.
В даний час, базуючись на рекомендаціях Європейської ради, всі європейські країни мають єдиний підхід до типових скринінгових тестів на рак молочних залоз, рак шийки матки та товстої кишки.
Відповідно, існують вікові рекомендації та «найкращі практики» щодо скринінгу того чи іншого типу з найбільш розповсюджених злоякісних новоутворень на ранніх термінах, коли лікування найкраще діє.
Які скринінгові тести найбільш ефективні?
- Мамографія – метод вибору для раннього виявлення раку молочної залози. Рекомендується жінкам, віком від 40 років, та тим, які мають середній ризик розвитку раку молочної залози, проходити мамографію кожні два роки.
- Цервікальний скринінг (ПАП-тест на основі рідинної цитології) може виявити аномальні клітини в шийці матки, які можуть перерости в рак.
- Тест на ВПЛ (вірус папіломи людини) шукає вірус, який може спричинити ці клітинні зміни. Рекомендується жінкам, вже з 21 року, при отриманні нормальних результатів, необхідно повторювати раз в три роки.
- Колоноскопія– скринінг-тест вибору у зв’язку з тим, що рак товстої кишки майже завжди розвивається з передракових поліпів (аномальних розростань). Рекомендується проводити з 40 років, раз на п’ять років, що допомагає виявити передракові поліпи, тому їх можна видалити, перш ніж вони перетворяться на рак.
Звісно, недоречно реалізувати єдину, уніфіковану програму скринінгу за типом раку для всіх країн. При цьому, слід пам’ятати, що у багатьох випадках немає реальної ґрунтовної причини для величезної варіації у трьох програмах скринінгу на рак.
Для нашої держави успішне розповсюдження скринінгу потенційно мало б вплив на життя сотень тисяч людей, адже організовані скринінгові програми для населення можуть бути дуже ефективним інструментом у зменшенні нерівномірності доступу до системи охорони здоров’я. Але одночасно це збільшило б тиск і на наявні клінічні та економічні ресурси.
Успішна профілактика раку вимагає широких знань про причинно-наслідкові зв'язки, розвиток, виявлення і шляхи запобігання. Процедури скринінгу можуть бути змістовними та клінічно виправданими дослідженнями лише з фокусом на певні типи раку. Деякі фактори проведення скринінгів без контролю та відповідності ступеню ризику виникнення раку можуть призвести до того, що час виживання здаватиметься кращим, ніж він є насправді.
Що таке час виживання?
Як правило, час виживання хворих на рак вимірюється з дня діагностики раку до дня втрати ними життя.
Щодо самої діагностики, пацієнтам часто ставлять діагноз після того, як вони відчувають певні скарги та симптоми раку. Відповідно, скринінговий тест призводить до діагностики раку ще до появи у пацієнта будь-яких симптомів, як результат - час виживання пацієнта збільшується, оскільки дещо раніше змістилася дата діагностики. Це збільшення часу виживання створює ілюзію, що обстежені пацієнти живуть довше, коли цього може насправді не відбуватися. Це називається упередженням часу настання.
Можливо, єдина причина, по якій час виживання здається довшим, полягає в тому, що для діагностованих пацієнтів дата діагностики відбувається раніше за часом. Але одночасно можуть померти як і обстежені пацієнти, так і ті, що не мали скринінгового тесту.
Чим небезпечна надмірна діагностика?
Іноді скринінгові тести виявляють ракові захворювання, які не мають значення, тобто негативного впливу на стан здоров’я, оскільки вони зникли б самі по собі або ніколи не викликали жодних симптомів. Ці раки ніколи не були б виявлені, якби не скринінговий тест (наприклад, комп’ютерна томографія). Виявлення таких видів раку називається надмірною діагностикою. Через надмірну діагностику може здаватися, що все більше людей переживають рак та живуть довше після лікування, але, насправді, це люди, які б і так не померли б від раку.
Люди, які вирішили пройти скринінгові тести, часто більш відповідально ставляться до здоров'я, ніж загальна громадськість, тобто схильні робити й інші активності та заходи здорового способу життя. Люди з раком на ранніх стадіях, виявлені скринінгом, можуть жити довше, ніж люди, які не проходять скринінг - але через переваги здорового способу життя, а не через сам скринінг.
Ще один статистично доведений факт - живуть довше й ті, хто мають поліси страхування життя та здоров'я.
Однак тут немає нічого дивного, адже, в разі діагностування захворювання, тим більше такого, як рак, Клієнт страхової компанії не витрачатиме дорогоцінний час на пошук грошей на лікування - бо всі витрати візьме на себе страхова.
Дізнайтесь більше, як це працює, в нашій програмі "Доктор ТАС" >>
Живіть довго-довго та будьте здорові! До наступних зустрічей!
