Традиційно, жовтень - це місяць, коли у всьому світі говорять про рак молочної залози, щоб підтримати жінок, які лікуються, і щоб проінформувати про профілактику цієї хвороби.
В останні дні жовтня поговоримо на цю непросту, але важливу тему і ми. Сьогоднішній блог буде присвячено останнім тенденціям діагностики та лікування, а також тому, як ці нові технології в медицині допоможуть страховим компаніям надавати кращий захист від критичних захворювань.
Щороку понад 2 мільйони жінок діагностують рак молочної залози, що робить його найпоширенішим злоякісним новоутворенням у світі, яке призводить до майже 700 тисяч смертей щорічно.
У США кожна восьма жінка протягом життя отримує діагноз рак молочної залози, в Україні - кожна сьома. Незважаючи на значне зниження смертності за останні десятиліття, рак молочної залози продовжує суттєво впливати на життя незліченних пацієнтів та їхніх родин.
Окрім усунення таких факторів ризику, як спосіб життя (метаболічні порушення, включаючи ожиріння, фізичну неактивність, куріння, вживання алкоголю), існує два основні способи покращення результатів лікування раку молочної залози:
- раннє виявлення через скринінг
- удосконалення методів лікування.
В обох сферах все більшу роль відіграють більш персоналізовані та цілеспрямовані підходи.
Що таке персоналізований скринінг раку молочної залози?
Рак молочної залози є одним із небагатьох злоякісних новоутворень, для яких існують ефективні програми скринінгу.
Раннє виявлення захворювання за допомогою мамографічного скринінгу показало, що воно рятує життя та знижує появу ускладнень, пов'язаних з лікуванням.
Поряд зі значними перевагами скринінгу, варто зазначити і ризики, до яких відносяться надмірна діагностика та хибнопозитивні результати, а також пов'язані з ними проблеми (біопсії, тривожність). Переваги та ризики відрізняються залежно від віку, який наразі є основним фактором, що визначає час проведення скринінгу.
В епоху персоналізованої медицини скринінг розвивається у напрямку більш індивідуалізованого підходу, використовуючи більш точні профілі ризику жінок для прийняття індивідуальних рішень щодо того, хто, коли і як має проходити скринінг.
Поточні клінічні випробування спрямовані на використання комбінованих інструментів оцінки ризику, які враховують класичні фактори (вік, сімейний анамнез, зміни у відомих генах, таких як BRCA) та більш комплексні генетичні дані.
Така комбінована оцінка ризику може допомогти визначити:
- вік, у якому слід починати та закінчувати скринінг,
- інтервали (наприклад, щорічний, раз на два роки тощо),
- методи скринінгу (мамографія, МРТ або ультразвук).
Дослідження показали, що жінки охоче отримують інформацію про ризики, і ця інформація допомагає підвищити відвідуваність наступних скринінгів. Ширше впровадження більш інноваційних методів скринінгу також може призвести до підвищення обізнаності про рак молочної залози – що залишається важливою проблемою серед населення.
Нарешті, наразі оцінюється використання передових технологій, таких як 3-D мамографія або інструменти на основі штучного інтелекту (ШІ) для виявлення раку з метою підвищення точності діагностики.
Останні досягнення в дослідженнях і лікуванні раку молочної залози – що таке прецизійна онкологія?
Прецизійна онкологія – це підхід до лікування раку, який враховує індивідуальні особливості кожного пацієнта. Основна ідея полягає в тому, щоб використовувати детальну інформацію про генетичні, молекулярні та клітинні характеристики пухлини для розробки найбільш ефективного плану лікування.
Сучасні тенденції лікування демонструють перехід до більш персоналізованого, точного та менш інвазивного терапевтичного підходу.
Мета полягає в покращенні результатів для пацієнтів, зменшенні побічних ефектів та підвищенні якості життя.
Інновації в хірургії та променевій терапії та системні методи лікування стали більш точними та спрямованими на нові "мішені" раку.
Цільові препарати діють шляхом втручання (наприклад, блокування) в механізми, критичні для росту та виживання ракових клітин, тоді як імунотерапія включає набір препаратів, які допомагають нашій імунній системі розпізнавати та боротися з раком самостійно.
Було схвалено безліч цільових препаратів (як у вигляді монотерапії, так і в комбінації з іншими методами лікування), і тривають дослідження ефективності різних молекул. До цих препаратів належать моноклональні антитіла, кон'югати антитіло-препарат (ADC), інгібітори полі(АДФ-рибоза)полімерази (PARP) та інгібітори тирозинкінази:
ADC (Antibody-Drug Conjugate) наразі революціонізують лікування багатьох різних злоякісних новоутворень і представляють потужний новий клас прецизійних протиракових препаратів. Вони є молекулярною "розумною бомбою", призначеною для доставки протиракових агентів безпосередньо в пухлину, теоретично зберігаючи здорові клітини. Ці "біологічні ракети" наразі демонструють обнадійливі результати в випробуваннях за участю пацієнтів з прогресуючим раком молочної залози (наприклад, HER2-low) та іншими складними констеляціями, такими як TNBC.
TNBC розшифровується як трипл-негативний рак молочної залози (Triple-Negative Breast Cancer). Це тип раку молочної залози, який не має трьох типових рецепторів, що зазвичай присутні в інших формах раку молочної залози: естрогенових рецепторів (ER), прогестеронових рецепторів (PR) та рецепторів HER2. Через відсутність цих рецепторів TNBC важче лікувати, оскільки стандартні гормональні та цільові терапії неефективні.
Імунотерапія включає інгібітори контрольних точок (найбільш відома група імунотерапевтичних препаратів), адаптивний перенос клітин (CAR T-клітинна терапія: імунні клітини збирають у пацієнта, модифікують у лабораторії для атаки на рак і повертають пацієнту) та вакцини проти раку (пацієнта вакцинують проти його власного раку).
Поки що імунотерапія показала обмежений успіх у лікуванні раку молочної залози, але нові варіанти та різні комбінації все більше демонструють перспективи у лікуванні TNBC. Крім того, замість боротьби з самим раком, інший підхід полягає в атаці на середовище пухлини, яке допомагає їй рости та виживати.
Щоб визначити, хто може отримати користь від певного препарату та їх комбінацій, персоналізація планів лікування може вимагати не лише молекулярного профілювання пухлини, але й аналізу частинок пухлини в крові, тобто рідких біопсій. Крім того, ці прогностичні інструменти можуть бути корисними для визначення, у яких пацієнтів хіміотерапії можна безпечно уникнути. Нарешті, дослідники намагаються замінити “статичні” біомаркери на динамічні, тобто використовувати прогностичну цінність послідовних патернів з часом, замість одного результату тесту в один момент часу.
Оскільки залучено багато складних даних, дослідники все частіше використовують моделі штучного інтелекту, які підтримують ідентифікацію патернів, потенційно застосовуваних у розробці ліків, стратифікації ризиків, плануванні лікування та оцінці відповіді на лікування.
Ці досягнення в дослідженнях раку молочної залози суттєво покращили розуміння цього захворювання, а нові методи лікування дають надію пацієнтам. З появою більшої кількості варіантів терапії пацієнти з раком молочної залози матимуть найбільші та найефективніші ресурси для лікування, хоча все ще існують проблеми з впровадженням та доступом до оптимальної допомоги.
Вплив на галузь страхування
Якщо результати одного з найпоширеніших причин звернень за страхуванням життя продовжуватимуть покращуватися, це може принести користь і страховій галузі.
По-перше, розширення спектру діагностики та лікування та персоналізований підхід допоможе компаніям оптимізувати страховий захист.
Важливим є також і питання страхових виплат. Наприклад, у випадках, коли в Клієнта діє такий продукт страхування, як "ТАС-Лікар", сума повного покриття діагностики, лікування та реабілітації, що лягає на страхову компанію, буде значно меншою при звернені Клієнта на ранніх стадіях захворювання, а шанси на повне одужання - значно вищими. Тобто, це ситуація win-win як для Клієнта, так і для страхової.
Також в інтересах страхових компаній мотивувати Клієнтів проходити щорічні чекапи та доносити до них інформацію про необхідність турботи про власне здоров'я і можливості медицини в лікуванні критичних захворювань (це якраз те, що ми зараз і робимо ;))
З іншого боку, інформація про виявлені ризики з генетичних тестів може призвести до асиметрії даних в тих юрисдикціях, де використання цієї інформації для страхових цілей обмежене або заборонене. Тоді як володіння цією інформацією допоможе страховикам прогнозувати та реагувати на епідеміологічні тенденції та справлятися з впливом генетичних тестів.
Підсумовуючи - можливість страхування може бути покращена там, де вона базується на доказах, що, в свою чергу, сприятиме подальшому розвитку страхових продуктів з метою підтримки пацієнтів та їхніх родин.
За матеріалами статті "Breast cancer care in the precision medicine era – prospects for patients and life insurers"
