Презентеїзм

- Знову якісь новомодні незрозумілі терміни?!...

Не лякайтесь, все простіше та знайоміше, ніж здається ;)
Ви точно стикались з феноменом презентеїзму якщо:

- попри усі зроблені справи затримувались на роботі, бо було незручно піти додому раніше за керівника-трудоголіка;
- знаєте співробітника (або самі є тим співробітником), який має звичку залишати офіс останнім і набагато пізніше закінчення робочого дня;
- повзли на роботу попри температуру, головний біль чи закладений ніс, щоб ніхто не зміг сказати, що ви ледащо...

Побачили щось знайоме? ;) Тоді йдемо далі!

Якщо підсумувати, презентеїзм (англійською presenteeism) означає присутність співробітника на робочому місці, коли його здоров'я, настрій або мотивація не дозволяють йому бути продуктивним.

Феномен презентеїзму вперше розпочали вивчати в США та дійшли висновку, що через високий рівень конкуренції, завищених вимог на роботі, працівники починають нехтувати своїм здоров’ям та родиною заради виконання поставлених завдань.

Окрім впливу корпоративної культури, психологи розрізняють ще два мотиви такої поведінки:

Відсторонений презентеїзм: співробітник знаходиться в офісі, але не працює. Його увага розфокусована, а думки зосереджені геть на іншому. Це може бути пов'язано з демотивацією або особистими чи робочими проблемами.

Стратегічний презентизм: співробітник цілеспрямовано знаходиться в офісі довше належного, щоб його відзначили підвищенням зарплати або просуванням.

Чому це шкідливо для працівника і невигідно для бізнесу?

Останні дослідження на цю тему показують, що через презентеїзм продуктивність працівників падає на 60%, а втрати, пов'язані з подібним зниженням продуктивності, влітають роботодавцям в копієчку.

Наприклад, в статті "Journal of the American Medical Association" в 2003 році було зазначено, що за результатами дослідження депресія працівників обійшлася американським роботодавцям в 35 млрд доларів, а такі хвороби, як артрит, головні болі і болі в спині - в 47 млрд доларів за рік.
Компанія "Lockheed Martin" в 2002 році провела пілотне дослідження впливу 28 захворювань на продуктивність праці. Виявилося, що за рік компанія втратила з цих причин близько 34 млн доларів на рік.
Недавнє дослідження Global Corporate Challenge (GCC), що включало близько 2000 працівників і було схвалене ВООЗ, показало, що через презентеїзм співробітники щорічно втрачають близько 57,5 ​​днів.
Аналіз практики роботи банку "Bank One" в 2000 році виявив, що втрати від презентеїзму склали 311,8 млн доларів.

В Японії культура презентеїзму досягла останнім часом свого піку та набула жахливих форм - тут навіть з'явився спеціальний термін "каросі", що означає смерть через перевтому та стрес на робочому місці. Наприклад, минулого року в Японії було зафіксовано 1918 випадків "каросі".

За даними британського Інституту управління персоналом і кадрового розвитку CIPD, 83% респондентів, що були опитані напередодні пандемії, спостерігали презентеїзм в своїй організації, а чверть з них заявила, що проблема ускладнилася в порівнянні з попереднім роком.

Пандемія COVID-19 змусила нас переоцінити та переосмислити багато речей в нашому житті. І, здавалося б, саме час працівникам та роботодавцям змінити підхід до робочих процесів та позбутися шкідливої культури презентеїзму.

Та чи скористаємось ми цим шансом?

На практиці виявляється, що презентеїзм просто перейшов у діджитал формат: тепер люди працюють довше, ніж будь-коли, відповідаючи на електронні листи і повідомлення в будь-який час дня та ночі, щоб показати, наскільки вони «залучені».

В 2020 році дослідники з компанії ADP, що займається розробкою кадрового програмного забезпечення, виявили, що 54% британських робітників відчували себе зобов'язаними час від часу з'являтись в офісі під час пандемії, незважаючи на дозвіл працювати віддалено.

До того ж, не зважаючи на усі виклики карантинів та локдаунів для бізнеса та компаній, протягом 2020 року середня тривалість робочого дня не зменшилась - а збільшилася - більш ніж на півгодини саме через відсутність чіткого розподілу робочого та неробочого часу на віддаленій роботі.

Також свіжі опитування виявляють, що із скасуванням карантину та поступовим поверненням частки працівників назад до офісів, ті, хто залишається працювати віддалено, починають відчувати осуд з боку колег, а також зниження росту заробітної плати.

Що ж, статистика не дуже обнадійлива...

Тож як запобігти презентеїзму або ж мінімізувати його в межах компанії чи офісу?

Переосмислити параметри ефективності

Чітко визначте свої обов'язки і показники ефективності. Усталена думка про те, що продуктивність пов'язана з витраченими робочими годинами, безнадійно застаріла. Раніше в багатьох організаціях чітко стежили за часом приходу і уходу співробітника, однак в сучасному світі в зв'язку з переходом на віддалену роботу цей показник вже не актуальний.
Чітке розуміння своїх обов'язків і визначення критеріїв результативності дозволить усунути почуття провини за те, що ваша робота може скінчитися раніше шести вечора, бо усі завдання виконані.

Вибрати управління через довіру

Презентеїзм часто є наслідком соціального тиску. Більш невимушене ставлення до робочого часу піде на користь компанії. Це створить атмосферу довіри і прибере почуття провини з робочих відносин.

Переосмислити робочі процеси

Компанії необхідно визначити і обговорити з кожним співробітником його оптимальний робочий режим. Комусь віддалена робота лише збільшить продуктивність. А для екстравертів, які заряджаються від комунікації з іншими людьми, такий формат протипоказаний.

Відмовитися від непотрібної гонитви

Роботодавці цінують співробітників, які досягають надрезультатів. Однак якщо за цим стоїть емоційне вигоряння, проблеми зі здоров'ям, то користі від такого працівника буде мало. Збереження work-life balance сприяє більшій задоволеності роботою і життям в цілому.

Заохочувати до здорового способу життя і впроваджувати практики wellbeing.

Наприклад, оплачувати співробітникам щорічний медогляд. Запрошувати лікарів для проведення лекцій та тренерів для фіт-брейків (як такі фіт-брейки проходили до карантина в нашому офісі, можна подивитись за посиланням).
Заохочувати до занять бігом або прогулянок пішки.
Тут важливо, щоб таке заохочення було не через примус, а лише підштовхувало співробітників до прийняття сприятливих для їх здоров'я рішень.

Так, компанія BP організувала серед співробітників і членів їх сімей змагання «Мільйон кроків». Кожен, хто набирав мільйон кроків за рік отримував суттєву знижку на медичну страховку. Кількість кроків вимірювали видані співробітникам гаджети, тому кожен міг бачити свій успіх і порівняти його з успіхами колег. Прогулянки пішки сприятливо позначилися на здоров'ї співробітників, і дозволили роботодавцю скоротити витрати на медичне страхування, а також знизити втрату продуктивності.

Ідеальним доповненням до переліку вище стане й наша Welness програма для бізнесу

Адже робота має бути тільки в задоволення! ;)

За матеріалами статті "Why presenteeism wins out over productivity" та мережі Інтернет