“Терпи, козаче, отаманом будеш!” Доводилося чути таке в дитинстві?
Може, ви й досі думаєте, що терпіння в цьому випадку допомогло б отримати більш високу посаду? А що взагалі хорошого дає терпіння? По великому рахунку – незрозуміло…
Але всі так і норовлять виростити з дитини майстра спорта по терплячості.
Сусідські хлопці відібрали іграшки і вдарили лопаткою? Не зважай, вони просто так граються.
В дитячому садку вихователь змусив допити кисіль через силу? Вихователя треба слухатись, йому краще знати.
Звичайно, багатьом батькам вигідно виховувати в малюкові терплячість, адже терпляча дитина = зручна дитина.
Вона доїсть кашу через силу, хоча вже наїлася, не буде лізти в бійку, або щось робити, якщо її вдарили першою, не буде вередувати і говорити «ні». Ну а як їй потім жити в реальному житті – то вже її проблеми, правда ж? 😉
Ось перевірені способи виростити людину, яка стерпить усе і навіть більше:
1. Переконайте дитину, що вона повинна всім поступатися. І старшим і молодшим.
Не втомлюйтесь повторювати, що дитина ні на що не має права. Всім і в усьому необхідно поступатися: старшим – тому, що вони старші і їх треба за це поважати. Молодшим – тому що вони маленькі і не можуть чекати. Дівчаткам – тому що вони ж дівчатка, а хлопчикам – тому що краще з ними не зв’язуватися.
2. Повторюйте, що терпіти – це нормально
Бажано частіше розповідати дитині казки та показувати мультфільми про жертовне кохання, а також згадувати приказки про важливість стійко зносити труднощі і терпіти все на світі. Їх багато, скопіюйте парочку в замітки: «Терпіння та труд все перетруть», «Бог терпів і нам велів», про козака і атамана ми вже вище згадували. Так ви швидше донесете до дитини думку, що терпіти – нормальний стан людини, зовсім необов’язково шукати з нього вихід. Та й взагалі «життя прожити – не поле перейти», справа ця не з легких, що ж поробиш…
3. Нехай слово «терплячий» стане у вашій родині компліментом
Терпіть самі й захоплюйтеся терпінням інших людей, демонструйте дитині правильні приклади, щоб вона точно знала, на кого рівнятися. Краще, звичайно, щоб це був приклад когось із батьків, хто відрікся від своїх почуттів, потреб і інтересів, щоб не турбувати оточуючих і бути максимально зручним. «Мати заради тебе усім жертвує, а ти їй так відповідаєш!», – подвійне бінго!
4. Виховуйте в дитині скромність
Бо ж “скромність – сестра таланта”…
Частіше нагадуйте дитині про те, що неввічливо хвалитися своїми досягненнями.
Скромні хлопчики та дівчатка ніколи не просять других дітей, щоб ті поділилися із ними цукеркою, навіть якщо їм дуууже хочеться!
Відстоювати свою думку, особливо перед дорослим, тим більше – вчителем – також неввічливо. Дуже скоро дитина зрозуміє, що цінувати себе, піклуватися про себе та висловлювати власні потреби – це нескромно.
5. Не забувайте підкреслювати, що людині мало потрібно для щастя
Бо ж “краще синиця в руках, ніж журавель в небі”.
Порівнюйте ваше життя з життям голодаючих дітей в Африці, безхатніх людей чи дітей-сиріт. Припугніть, що, ризикнувши, можна втратити й те, що мав до цього і що частіше за все так і трапляється. Нагадуйте, що головне – це стабільність. Критикуйте інших людей, які досягли більшого, обезцінюйте їхні досягнення та спосіб життя.
6. Прирівняйте уважне ставлення до себе до егоїзму
Наша мета – повне ігнорування дитиною власних потреб і почуттів на догоду іншим людям. Комфорт оточуючих повинен бути завжди на першому місці, а для цього всі засоби хороші. Піклуватися про себе можна рівно на стільки, на скільки це корисно для інших, щоб зайвий раз не завдавати їм незручностей. Краще за все дбати про себе за залишковим принципом, коли всі справи перероблені, і про всіх оточуючих подбали.
7. Повторюйте дитині, що всі проблеми – тільки в ній
Трохи газлайтингу не зашкодить. Як можна частіше кажіть дитині, що вона сама винна в усіх своїх бідах, невдачах та поганому самопочутті. Словом та ділом показуйте, як потрібно приймати на себе чужу відповідальність.
Підліток хотів зробити пірсінг, ви заборонили, але він його все ж таки зробив бозна-де і тепер прокол болить та гноїться? А сам винуватий! Ви ж казали, що пірсінг йому не потрібний. Що ж тепер поробиш – нехай терпить…
8. Забороніть говорити слово «ні»
Не можна відмовляти людям, це ж їх ображає!
Ввічлива людина завжди піклується про комфорт оточуючих, чого б це не коштувало. Що значить «не хочу»? Якщо ви все робили правильно, то, звичайно, таких питань в дитини навіть не виникне, а якщо ні, то повертайтеся до пункту № 1 і повторіть ще раз…
А якщо серйозно, то ми сподіваємось, що ви почитаєте ці “шкідливі поради”, посмієтеся, може десь і посумуєте, згадавши власне дитинство, та зробите все із точністю до навпаки )
Бо як немає нічого гарного в маленькому егоїстові, що думає завжди і тільки про себе, так не варто впадати і в іншу крайність та виховувати дитину, що свої інтереси ставитиме на сто двадцять п’яте місце.
В сучасному світі – як наголошують дитячі психологи – дуже важливо навчити дитину прислухатися до своїх потреб і бажань, вміти зчитувати власні емоції, висловлювати та контролювати їх.
І в цій справі починати треба з себе – приготуйтесь правильно реагувати на «ні» і «не хочу» своєї дитини – переконуйте її, а не примушуйте маніпуляціями чи “тому що я так сказав, от чому!” 😉
Ну й власним прикладом показуйте, що бути терплячою жертвою – це не круто!
За матеріалами мережі Інтернет
P.S. Також не забувайте підписуватися на нашу групу у Telegram – t.me/TASlife, на нашу сторінку в Instagram, та на нашу сторінку у Facebook – facebook.com/taslifeofficial
