“Найбільша слава не в тому, щоб ніколи не помилятися, а в тому, щоб вміти піднятися щоразу, коли падаєш” – Конфуцій
З віком стає все більш очевидним, що стійкість, здатність залишатися спокійним і відновлюватися після стресу, відіграє важливу роль в гідному старінні. Але чому деякі літні люди так легко справляються зі стресом, тоді як інші впадають в розпач і відчувають себе пригніченими? Довготривале дослідження, нещодавно опубліковане в журналі "Психологія і старіння" (Psychology and Aging), може дати відповідь на це питання.
Команда дослідників з Орегонського та Бостонського державних університетів протягом понад двох десятиліть спостерігала за сотнями літніх людей, щоб вивчити, як вони справлялися зі стресом. Використовуючи дані з Дослідження нормативного старіння у справах ветеранів, довготривалої дослідницької ініціативи, що вивчає психосоціальні фактори старіння, дослідники зосередилися на двох ключових факторах у подоланні стресу:
- зусиллях, що людина витрачає на його на подолання (тобто скільки енергії та розумової концентрації людина вкладає у вирішення проблеми),
- та ефективності подолання стресу (тобто наскільки впевнено людина почувається у своїй здатності справлятися з проблемами).
З 896 чоловіків віком від 50 до 89 років, які взяли участь у дослідженні, виявилось, що навіть з віком і погіршенням якості життя багато хто зберіг здатність долати стрес і злишатися оптимістом.
Близько 80% людей під кінець дослідження все ще мали високий рівень контролю над проблемами, що траплялись в їхньому житті. Це свідчить про те, що літні люди, як правило, стають більш впевненими у своїй здатності справлятися з проблемами.
Але не всі старіють однаково.
Дослідження виявило три різні групи відносно їх здатності до стійкості:
Не стійкі (22.4%)
Зусилля цієї групи для подолання стресу з самого початку дослідження були незначними та залишалися такими протягом років. Ці люди часто були схильні до негативних емоційних рис, таких як невротизм (тривожність, схильність до негативних емоцій і надмірне обдумування) та песимізм.
Помірно стійкі (36.9%)
Ці люди успішно долали стрес ще в середньому віці. Вони докладали значних зусиль для вирішення проблем і відчували себе здатними справлятися з викликами. Незважаючи на те, що їхні зусилля та впевненість зменшувалися з віком, вони все ж справлялися краще, ніж перша група. На ці показники впливали й особистісні фактори, такі як вищий рівень екстраверсії (тобто люди були соціально-активними і відкритими до спілкування) та нижчий рівень невротизму.
Оптимально стійкі (40.7%)
Ця група починала з гарних показників у подоланні стресу, а їхня впевненість у власних силах залишалася високою протягом усіх років і в декого навіть зросла. Ці результати показують, що стійкість не зникає з часом, а може прогресувати.
Дослідники вважають, що це пов'язано з досвідом, який люди набувають протягом життя у вирішенні особистих криз. Як результат, люди можуть навчитися зберігати власні емоційні ресурси і справлятися з тими проблемами, які дійсно мають значення. Стійкість також може залежати від особистісних рис, оскільки більш оптимістичні та соціально активні люди зазвичай легше відновлюються після невдач. А сильна система підтримки та впевнений погляд у майбутнє можуть допомогти протистояти навіть найбільшим викликам в житті.
Тож як саме розвивати стійкість і підтримувати її на високому рівні в солідному віці?
Ось кілька практичних стратегій:
- Згадуйте свої минулі перемоги.
Ви вже стикалися з важкими часами — що допомогло вам їх подолати? Згадуючи свої минулі успіхи, ви можете використовувати ті ж навички, коли виникають нові виклики. - Зберігайте енергію.
Вам не потрібно боротися з кожною проблемою на повну силу. Навчіться пріоритезувати і зосереджуватися на тому, що дійсно важливо, відпускаючи незначні проблеми. - Будьте на позитиві.
Культивування позитивного мислення має величезне значення. Спробуйте вести журнал вдячності або практикувати усвідомленість, щоб переосмислити виклики як можливості для зростання. - Підтримуйте зв'язок.
Самотність може підривати стійкість, тому намагайтеся підтримувати міцні соціальні зв'язки. Звертайтеся до друзів, родини або громадських груп — вам не потрібно проходити через життєві виклики самотужки. - Зберігайте емоційну гнучкість.
З віком ваші стратегії подолання стресу можуть потребувати змін. Те, що працювало у ваші тридцять, може бути не таким ефективним у сімдесят. Будьте готові спробувати нові підходи і адаптуватися за потреби. - Подбайте про фінансову безпеку.
Ніщо так не допомагає спокійно дивитись у майбутнє, як знання, що, в разі непередбачуваних проблем зі здоров'ям, ви маєте надійний фінансовий захист або "подушку безпеки". Забезпечити цей захист можуть такі страхові продукти, як "ТАС-Лікар", "ТАС-Пенсія" або "ТАС-Інвест".
Незважаючи на виклики, які приносить старіння, воно також може дарувати радість.
Зберігаючи ресурси, залишаючись оптимістичними, навчаючись на власному досвіді та дбаючи про забезпечену старість, літні люди можуть отримувати насолоду від життя, незважаючи на неминучі перепони. Бути стійким в поважному віці означає зустрічати проблеми з гідністю, мудрістю та впевненістю.
Незалежно від того, чи ви вже у своїх золотих роках, чи просто готуєтеся до майбутнього, здатність залишатися стійким є важливою частиною успішного старіння. Тож ніколи, ніколи, ніколи не здавайтеся!
