Головна порада щодо гігієни під час пандемії коронавірусу — мити руки: ретельно, з милом і щонайменше 20 секунд.
Головна порада щодо інформаційної гігієни під час пандемії — сумніватися в усьому, що читаєте, дивитеся та слухаєте.
Як не забруднитися і не «заразитися» в умовах стихійного медійного шквалу та навчитися протистояти йому?
Перша швидка допомога у цьому – медійна грамотність.
Вона передбачає уміння критично мислити, аналізувати тексти та вміти їх створювати. Навіть якщо ви звичайний пересічний українець, а не публічна особа, вам доведеться навчитися. Оскільки будь-який допис у ваших соціальних мережах – також є медійним продуктом. Тому варто розуміти природу інформації та техніки її впливу на вас та оточення.
Що таке інформаційна гігієна?
Цей термін почали використовувати з розвитком інформаційних технологій і безмежним доступом людей до потоків різного роду новин. Світ складний, багатогранний, і в ньому вистачає того, що здається нам несправедливим або трагічним. І ми схильні реагувати відповідно. Емоції, як відомо, визначають людські мотиви і вчинки.
Недобросовісні уряди і приватні особи використовують негативну інформацію в корисливих цілях. Створюючи при цьому багато інформаційного сміття, просто кажучи - брехні з метою маніпуляцій.
За результатами дослідження рівня інформаційної гігієни українців у Facebook, яке у серпні 2020 року провела ініціатива «Як не стати овочем» - 54% українських користувачів Facebook публікують фейки та маніпуляції, а 7 з 10 вірять у фейки, маніпуляцію та конспірологію.
Проте фейки — не основна проблема інформаційної гігієни українців. Лідирують публікації маніпулятивної інформації (34%) та посилання на сайти-сміттярки (29%).
Хочемо трохи зупинитись і на окремому векторі маніпуляцій — тестах та іграх. Їх результати публікують у Facebook 10% українців.
Беручи участь в цих тестах (які фактично не мають ніякого відношення до Facebook), ви надаєте невідомим особам доступ до даних, що вважаються персональними (електронні адреси, телефони, фото, тексти, місця, де побували, та ще багато іншого), а натомість отримуєте випадково згенерований результат “на пореготати із друзями”. На жаль, при цьому ви іноді розкидаєтеся не тільки власними, але й чужими даними. Не робіть так.
Способом збору інформації в обхід соцмережі є й флеш-моби, «листи щастя» та оголошення, що грають на бажанні допомогти і зробити репост. Вони дозволяють аналізувати вашу поведінку й емоційну реакцію на основі дописів з однаковим текстом. Потім цю інформацію використають як один із чинників в прийнятті рішення, показувати вам ту чи іншу рекламу або маніпулятивний текст, чи ні.
Тому подібні массові репости теж варто оминати стороною.
До використання інтернету і споживання інформації варто ставитися так само, як до споживання у фізичному світі.
Ось 10 базових прийомів інформаційної безпеки, про які потрібно знати самим, а також розповісти дітям і підліткам:
- Не давайте свій телефон незнайомим людям, яким нібито потрібно терміново зателефонувати. Ви ж не хочете, щоб в руки незнайомців потрапив розблокований телефон?
- Використовуйте довгі і надійні паролі, а також біометрічну і двухфакторную аутентифікацію, особливо для платежів і грошових переказів. Використання зручних коротких паролів може погано скінчитися.
- Менше розповідайте про себе в інтернеті. Думайте, кому і що ви говорите. Зловмисники можуть використовувати розкриті вашими ж руками особисті дані, щоб атакувати вас.
- З великою обережністю приймайте дружбу від незнайомих людей в соціальних мережах. Як мінімум, це може скінчитися валом рекламного спаму. Про більш кепські сценарії пишуть в таблоїдах кожен день.
- Слідкуйте за тим, які програми отримують на ваших пристроях доступ і до чого. Новій грі зовсім не обов'язково знати, де ви зараз перебуваєте або мати доступ до камери або мікрофона.
- Оновлюйте програми та операційні системи на всіх пристроях (не тільки мобільних). Розробники не дарма їдять свій хліб і в нових версіях додають не тільки красиві кнопки, але й закривають уразливі місця.
- З обережністю відкривайте електронні листи. Відкривати листи з невідомих адрес - все одно, що їсти їжу, яку знайшов на вулиці. Ефект може бути схожим- зараження.
- Акуратніше ставтеся до використання публічних мереж Wi-Fi при зверненні до свого мобільного банку. У мережі готелів та інших місць відпочинку часто потрапляють любителі легкої наживи.
- Не завантажуйте «поламане» програмне забезпечення з невідомих сайтів. Зараження, фактично, забезпечене. Для цього і розміщують таке ПО, нашпиговане пастками, а зовсім не для зручності наївних користувачів.
- Контролюйте, що ваша дитина купує в інтернеті - всі засоби для цього вбудовані в сучасні операційні системи. Ви повинні давати дитині дозвіл на покупку в мережі в кожному випадку. Або ж, як варіант, заведіть для цих цілей окрему дебетову картку і поповнюйте її на ту суму, яку не боїтеся втратити.
Як читати і аналізувати новини чи дописи в мережі?
Завжди цікавтеся, звідки автор допису взяв інформацію, яку вам пропонує.
Він має спостерігати події на власні очі, взяти з документів чи процитувати інших людей. Тому, читаючи, слухаючи або дивлячись будь-що, постійно запитуйте «хто це сказав?» або «звідки це відомо?».
Якщо ви не знайшли відповіді, не довіряйте матеріалу. Якщо відповідь є, і ви знаєте, звідки взято інформацію, перевірте її першоджерело. Так ви переконаєтеся, що інформацію подали коректно.
Перевіряйте експертність.
Якщо в ролі експертів - представники соціологічних компаній, організацій, інституцій, яких не існує в реальності, не вказані посади, використані загальні формулювання - «експерти/вчені вважають», скоріш за все ви натрапили на фейк.
Не робіть висновків на основі заголовків новин чи заголовків будь-яких інших матеріалів.
У заголовку може опинитися (умисно чи ні) інформація, яка суперечить суті матеріалу або спотворює її. Якщо в заголовку подана цитата, обов’язково переконайтеся, який її контекст — що сказала людина, яку цитують, до того і після слів, які опинилися в заголовку.
З особливою пересторогою ставтеся до інформації, яка викликає сильні переживання.
Якщо ви прочитали новину й вам перехопило подих від обурення, паніки, злості, розчулення тощо, пригальмуйте і пошукайте підтвердження цієї інформації в інших джерелах. Не піддавайтеся миттєвому бажанню поширити інформацію, яка на вас сильно емоційно вплинула: поширите, коли переконаєтеся, що це правда.
Звертайте увагу на дату публікації чи події, що описується.
Іноді в соцмережах поширюють матеріали, в яких ідеться про давні й уже не актуальні події. Якщо в матеріалі не вказана дата публікації, ставтеся до нього особливо обережно.
Ось такі нескладні дії допоможуть зберегти репутацію в соцмережах, не стати інструментом маніпуляцій і знайти точку опори у світі фейків і «альтернативної правди».
Вибір за вами, користуватися ними чи ні ;)
Під час написання блогу використано матеріали статті "Staying safe online – a cyber hygiene primer"
P.S. Також не забувайте підписуватися на нашу групу у Telegram – t.me/TASlife, на нашу сторінку в Instagram, та на нашу сторінку у Facebook – facebook.com/taslifeofficial
