Два рівні фінмоніторингу

Сьогодні говоримо з вами про систему фінансового моніторингу.

Вона є двох рівнів: первинна та державна.

Первинна система – це суб’єкти, які безпосередньо мають контакт з особами, що теоретично можуть мати намір легалізувати (відмити) набуті незаконним шляхом кошти або фінансувати тероризм.

Простими словами, це установи, куди можуть звертатися за послугами люди, які мають намір легалізувати доходи отриманні злочинним шляхом. Такими установами можуть бути: банки, страхові компанії, кредитні спілки, ломбарди, оператори поштового зв’язку, нотаріуси.

Як ви вже розумієте, аби цього не сталося, над такими установами на першому рівні повинен бути нагляд та контроль. І під усе це повинна бути створена нормативна база. Таким чином з’являється другий рівень – державний.

Державний рівень – це суб’єкти, які здійснюють контроль первинних суб’єктів, забезпечують нормативною базою, приймають певні рішення, збирають та обробляють статистичні дані, забезпечують співробітництво з міжнародними організаціями, задіяними у сфері боротьби з відмиванням доходів, фінансуванням тероризму чи розповсюдження зброї масового знищення.

До державного рівня відносяться: Національний Банк України, Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Міністерство цифрової трансформації України та Держфінмоніторинг.

Отже, страхова компанія є суб’єктом первинного рівня.
А суб’єктом державного рівня для страхової компанії є Національний Банк України.

Національний банк встановлює до банків та небанківських установ, в тому числі страхових компаній, вимоги щодо протидії відмиванню незаконно отриманих доходів та перевіряє їх дотримання, щоб запобігти легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та зміцнити довіру громадян до фінансової системи держави.