Депресія: відділяємо факти від міфів

Депресія - найчастіший з нині існуючих психічних розладів, на неї протягом життя може захворіти кожна сьома людина у світі.
Але навіть у лікарському середовищі досі існує уявлення, що розлади психіки, на відміну від «справжніх» хвороб, піддаються корекції власною волею, а пацієнтові треба просто взяти себе в руки.
І якщо говорити про психічні розлади, навіть такі на перший погляд “легкі”, як деякі форми фобій і депресій, то доводиться визнати, що те, що угнездилося в голові, важко піддається контролю, якщо це взагалі можливо.
Однак серед лікарів та пацієнтів склалася маса міфів про те, як у людини створюється депресія та як її лікувати.

Пропонуємо розібратись в цьому разом.

Для початку - деякі факти про депресію:

• на депресію страждає 350 млн осіб у світі - і ці дані стосуються лише цивілізованих країн, де правильно працює діагностика хвороб і ведеться реальна статистика захворювань.;
• жінки хворіють удвічі частіше, ніж чоловіки;
• чоловіки рідше зізнаються в тому, що в них депресія, а лікарі, в свою чергу, рідше ​підозрюють у них цей розлад;
• у найгіршому випадку депресія може призвести до самогубства, від якого щорічно вмирає близько 800 000 осіб – це друга за частотою причина смерті серед молоді віком від 15 до 29 років.
• як у чоловіків, так і у жінок депресія корелює з підвищеним ризиком розвитку ішемічної хвороби серця, але при цьому високий рівень смертності відзначається лише у чоловіків;
• депресія у чоловіків часто «маскується» вживанням алкоголю, наркотиків або соціально поширеною звичкою багато працювати.

Симптоми депресії

Депресія – ​це не просто поганий настрій, а складний розлад із широким спектром емоційних, когнітивних та фізичних симптомів.
Депресивні симптоми поділяються на типові (основні) та додаткові.
Згідно діючої на сьогодні Міжнароднї класифікації хвороб, депресія діагностується за наявності двох основних симптомів і не менше трьох додаткових.

Типові (основні) симптоми:

• Ангедонія: неспроможність відчувати задоволення.
• Пригнічений настрій.
• Психомоторна загальмованість: організм впадає у стан анабіозу, хворому важко займатися навіть побутовими справами.
• Загальмованість думок і руху.

Додаткові симптоми:

• Песимізм.
• Почуття провини, тривога і відчуття страху.
• Занижена самооцінка.
• Проблеми з концентрацією.
• Труднощі в ухваленні рішень.
• Думки про смерть або самогубство.
• Проблеми з апетитом, зниження або збільшення у вазі.
• Глікогевзія: поява солодкого присмаку в роті без видимої причини.
• Проблеми зі сном.

Якщо у людини проявляється хоча б по одному або більше симптомів з кожної групи, і вони тривають понад два тижні, саме час звертатися до лікаря.

Чому виникає депресія?

Депресія буває двох видів: ендогенна, що виникає незалежно від зовнішніх стресів і життєвих ситуацій, оскільки має генетичний характер, та екзогенна, пов’язана із зовнішніми факторами.
Ендогенні депресивні стани можуть виникати у будь-якому віці, а різноманітні негаразди і пережиті стреси, такі як конфлікт на роботі, смерть близької людини, можуть стати поштовхом до захворювання.
Ця хвороба не є відчуттям поганого настрою, ознакою слабкості чи приводом для почуття провини.

Як допомогти людині, яка страждає на депресію?

На жаль, багато хто думає, що на обличчі хворого на депресію мають бути написані неймовірна скорбота та страждання. Не помітивши їх, людині починають говорити щось на кшталт «Та ну, не розкисай!», «У тебе насправді все добре - подивись хоча б на інвалідів чи на голодних дітей в Африці», «Ти занадто заганяєшся», «Хіба ж це проблеми?», «То все через лінь», «Це ще квіточки, у мене й гірше було...», «Згадай, що життя прекрасне!», і тому подібні фрази, які здатні тільки погіршити стан хворої людини.

Що варто робити натомість?

• Дайте зрозуміти, що ви хочете допомогти, вислухайте людину без упереджень та запропонуйте свою допомогу;
• Запропонуйте сходити на консультацію до лікаря разом;
• Допомагайте людині робити повсякденні справи та дотримуватися режиму харчування та сну;
• Сприяйте регулярній фізичній активності та участі у соціальному житті;
• Заохочуйте зосереджуватися на позитивних речах.

Депресія і COVID-19

Лікарі визнають: пандемія COVID‑19 створила нову епідемію емоційних проблем, і навіть після її закінчення суспільство очікує «цунамі психічних захворювань» із довгостроковим впливом на психічне здоров’я населення.

Прогнозується, що поширеність психічних розладів зросте після пандемії як результат довготривалих наслідків, обмежувальних заходів (дистанціювання, карантину) та соціально-економічних проблем.

Понад 50% пацієнтів, які вилікувалися від COVID‑19, страждають на постійну втому, тривогу та депресію незалежно від тяжкості перенесеної хвороби (ESCMID, 2020).
Близько 3/4 хворих на COVID‑19 після виписки з лікарні мають принаймні одну з таких проблем, як розлади сну, тривога, депресія або астенія (Huang et al., 2020).

Нещодавно були опубліковані результати масштабного дослідження взаємозв’язку COVID‑19 і когнітивних порушень. Загалом були проаналізовані дані 84 000 пацієнтів. Було виявлено, що COVID‑19 чинить виразний негативний вплив на когнітивні функції не лише під час захворювання, але й навіть після одужання (Almoria, 2020).

Цікавими є також результати дослідження N. Bezerra Mota et al. (2020), згідно з якими сновидіння осіб, які хворіють або перехворіли на COVID‑19, змінилися: під час сну суттєво зросли переживання страху, злості, безпорадності та тривоги.

Щодо ризику розвитку ПТСР (посттравматичного стресового розладу ) після перенесеного ковіду, значну роль відіграє ставлення особи до навколишнього світу.
Так, згідно з результатами дослідження C. Vazquez et al. (2021), пацієнти з COVID‑19, які сприймали навколишній світ у позитивному аспекті – ​як дружній, відкритий, цікавий, після перенесеного COVID‑19 демонстрували так званий посттравматичний ріст (тобто позитивні психологічні зміни - відчуття повноти життя, переосмислення цінностей тощо - які відбуваються внаслідок пережитих життєвих обставин).
Водночас в осіб із CОVID‑19 зі ставленням до нього як ненадійного, небезпечного та агресивного відзначали швидке формування всіх симптомів ПТСР із подальшим погіршенням психічного здоров’я.

Варто згадати і про потужний залякувальний вплив ЗМІ на свідомість навіть психічно здорових людей, що спричиняє оцінюванню зовнішнього світу як небезпечного та призводить до підвищення ризику розвитку ПТСР.

Як лікувати депресію

Найбільша небезпека депресії в тому, що вона здатна тривалий час залишатися без належної уваги як з боку хворої людини, так і з боку її оточення. Така непомітність згодом може мати трагічні наслідки, починаючи від серйозних психічних розладів і закінчуючи самогубством.

На щастя, депресія виліковна.
В процесі лікування застосовується два основні методи лікування депресії: психотерапевтичний та медикаментозний. Психотерапія є основою успішного лікування, що дозволяє знайти контакт між пацієнтом і лікарем, визначити причину виникнення патології, а також сформувати правильне ставлення до подій в житті.

Українці страждають депресією значно частіше, аніж жителі країн Європейського Союзу, однак часто звертаються по допомогу на тій стадії розвитку хвороби, коли первинні методи лікування вже не спрацюють.
Тож за появи перших симптомів, що тривають понад двох тижнів, потрібно одразу звертатися до фахівця – з правильною допомогою одужання відбуватиметься набагато швидше.

Згідно національного дослідження щодо поширеності основних факторів ризику неінфекційних захворювань, що було проведено у 2019 році, кожен восьмий дорослий (12,4%) в Україні повідомив про симптоми, що відповідають клінічному діагнозу депресії.
Водночас лише кожна четверта особа з імовірною депресією (3,0% від загальної кількості населення) була про це поінформована лікарем чи медичним працівником.
Лише 0,4% населення пройшли лікування антидепресантами або ходили на сеанси психотерапії, що є еквівалентом показника охоплення лише у 3,2% від імовірних випадків депресії.

За даними ВООЗ, у країнах з низьким і середнім рівнем доходу, до яких належить Україна, лікування депресії часто відсутнє або недостатньо розвинене. Перешкоди для ефективного догляду включають нестачу ресурсів, відсутність кваліфікованих медичних працівників і соціальну стигму, пов'язану з психічними розладами.

За оцінками, 76-85% людей, які страждають на психічні розлади в цих країнах, не мають доступу до необхідного їм лікування. Багато людей, особливо старшого віку, заперечують існування у людства будь-яких психологічних проблем.

Як показало дослідження, виявлення випадків депресії лікарями загальної практики ускладнене ще й тим, що майже у половині випадків пацієнти намагаються змовчати про її симптоми.
Тому докладне обговорення депресії та причин її виникнення необхідне. Але замість того, щоб розповідати про найефективніші способи боротьби з психічними розладами й допомагати людям, фахівці змушені щоразу доводити існування цих хвороб узагалі.

Пам’ятайте: депресія може статися у будь-якої людини, незалежно від її фінансового стану, віку, статі, віросповідання тощо. Люди з депресією часто вважають, що причиною їхнього розладу є слабкість або якісь відхилення в характері. Вони беруть на себе відповідальність за те, що відбувається, але це неправильно. Депресія – це справжнісінька хвороба, так само як застуда чи діабет. Страждати від депресії можуть навіть сильні та вольові люди. Ба більше, щоб чинити опір цьому стану, потрібно мати неймовірний запас сил. Тому люди, які долають депресію, ймовірно, насправді набагато сильніші, ніж думають.

Дбайте про себе та своїх близьких - і будьте здорові!

за матеріалами мережі Інтернет